У російських дронах, які застосовують проти України, дві третини іноземних деталей зроблено в Китаї – група Єрмака – Макфола
У трьох основних моделях безпілотників, які країна-агресор Росія застосовує у війні проти України, використовують щонайменше 174 іноземні складники. Про це 28 серпня поінформував Офіс президента України з посиланням на аналіз, проведений міжнародною робочою групою щодо санкцій проти РФ, яку очолюють глава ОП Андрій Єрмак і директор Інституту міжнародних досліджень Фрімана – Споглі (FSI), посол Майкл Макфол.
"Міжнародна робоча група [...] вивчила 174 іноземні компоненти, вилучені з трьох моделей БПЛА, які використовують російські війська на полі бою в Україні. Зокрема, російська армія регулярно застосовує три основні моделі безпілотників: [дрони-камікадзе] Shahed-136/131, "Ланцет" і [спостережний БПЛА] "Орлан-10". Водночас Росія в процесі виготовлення БПЛА все ще значною мірою покладається на компоненти іноземного виробництва, зокрема мікроелектроніку", – ідеться в повідомленні.
Аналіз групи Єрмака – Макфола засвідчив, що "основним постачальником критично важливих компонентів для російських дронів є Китай, на який припадає 67% поставок, причому 17% із них відбуваються через Гонконг".
"На Туреччину та Об'єднані Арабські Емірати припадає 5% і 2% компонентів відповідно. Також у дронах були виявлені складники, вироблені в Японії, Республіці Корея, Швейцарії та інших країнах, зокрема процесори, мікросхеми, транзистори та інші життєво важливі компоненти. Водночас, згідно зі звітом міжнародної робочої групи, багато деталей можна отримати через загальнодоступні платформи, що ускладнює регуляторний нагляд. Зважаючи на це, експерти групи закликали виробників робити більше для запобігання доступу Росії до їхньої продукції в обхід економічних санкцій", – ідеться в дослідженні.
Коментуючи ситуацію, Єрмак назвав "дуже тривожним" той факт, що дрони, які використовує Росія для масованих атак на інфраструктурні, цивільні та військові об'єкти в Україні, створюють зокрема з деталей, вироблених у країнах – союзниках України.
"Це питання вимагає нашого спільного негайного реагування. Маємо вжити комплексних заходів, щоб запобігти використанню агресором критично важливих компонентів для продовження військових дій на українській землі", – заявив глава ОП.
В Офісі президента розповіли, що "запропоновано узгоджувати санкційні списки між країнами-партнерами, уніфікувати переліки товарів подвійного використання на основі кодів гармонізованої системи та розширити категорії товарів, які підпадають під санкції, на основі кодів гармонізованої системи".
Планують зробити ще низку дій у цьому напрямі, зокрема "уряди мають провести розслідування щодо відомих компаній, які не дотримуються визначеної санкційної політики".
Контекст:
Від початку повномасштабної війни в Україні на фронті масово застосовують БПЛА. Зокрема, за даними ЗМІ, Іран передав Росії сотні безпілотників, які вона може використовувати у війні проти України. Окупанти перефарбували закуплені безпілотники у свої кольори та назвали їх "Герань-2".
ЄС, США й інші держави вперше ввели санкції проти Росії у відповідь на її агресію щодо України у 2014 році. 2022 року, після повномасштабного вторгнення російських військ, обмеження суттєво розширили.
Зараз РФ знаходить можливості обходити санкції, зазначав влітку 2023 року президент України Володимир Зеленський. Про факти обходу санкцій Україна повідомляє партнерів. Зеленський наголошував, що якнайбільше глобальних гравців мають бути "абсолютно принциповими у дотриманні режиму санкцій проти Росії за терор".
Про те, що попри санкції проти російських оборонних компаній, понад 20 європейських фірм, як і раніше, забезпечують російську армію, ідеться в розслідуванні The Insider, опублікованому 17 травня. За його даними, такі постачання відбуваються з Німеччини, Франції, Швейцарії, Угорщини, Словаччини, Італії, Естонії, Литви, Австрії й Польщі.
За даними Держдепу США станом на початок червня, допомагають Росії обходити санкції насамперед Туреччина, Казахстан, Грузія, Об'єднані Арабські Емірати та Вірменія.
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у травні зазначала, що 11-й пакет санкцій Євросоюзу проти РФ (його ухвалили 23 червня) зосереджено на тому, щоб боротися з обходом обмежень, і передбачає для цього нові інструменти.