Гройсман назвав Лукашенка "ґвалтівником" та порадив нардепу Шевченку їхати до Білорусі і не повертатися
Він коментував заяву позафракційного нардепа Євгенія Шевченка про готовність їхати до Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і разом з ним "вирішувати питання" з президентом РФ Володимиром Путіним.
"Після подій 2020 року більше ніякої незалежної Білорусі, незалежного президента в Білорусі немає. "Батька" здувся, його немає. Він, на превеликий жаль, я дуже сумую від цього, – він став ґвалтівником білоруського братнього народу. Це правда", – сказав Гройсман.
Експрем'єр України зазначив, що РФ та Білорусь підписали спільну воєнну доктрину, яка визначає, "що більше немає жодних збройних сил Білорусі, все управління збройними силами Білорусі буде здійснюватися Генеральним штабом РФ".
"Тому їдьте в Білорусь і не повертайтеся", – заявив Гройсман на адресу Шевченка.
Той у відповідь закликав їхати до Білорусі разом.
Нардеп Шевченко у серпні 2020 року опублікував у Facebook привітання Лукашенка з перемогою, незважаючи на те, що Україна не визнала останніх президентських виборів у Білорусі, і висловив думку, що проти результатів виборів виступають молоді люди, яким "хочеться адреналіну, але не хочеться платити податки", і закликав білорусів "пробачити гріхи Лукашенку".
20 квітня 2021 року у Мінську відбулася зустріч Шевченка з Лукашенком. На ній український нардеп заявив, що "давно мріяв" познайомитися з Лукашенком, а "36% українців хотіли б бачити Лукашенка своїм президентом". У фракції "Слуга народу" наголосили, що нардепа не делегували на цю зустріч партія чи офіційні відомства України.
23 травня після затримання опозиційного блогера Романа Протасевича в Білорусі (для цього у Мінську посадили пасажирський літак, що летів з Афін до Вільнюса) Шевченко висловився на підтримку влади Білорусі.
24 травня стало відомо, що Шевченка виключили з фракції "Слуга народу" у Верховній Раді. Позбавити депутатського мандата Шевченка не можна через те, що його обирали в парламент у мажоритарному окрузі.
Контекст:
Вибори президента у Білорусі проводили 9 серпня 2020 року. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце із 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Після виборів у Білорусі розпочалися масові акції протесту незгодних із їхніми результатами (на піку у мітингах брало участь по кілька сотень тисяч людей, у 2021 році протестна активність припинилася). За даними правозахисного центру "Весна", на акціях затримали десятки тисяч людей. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
1 лютого 2022 року до Міжнародного кримінального суду в Гаазі подали позов проти Лукашенка і представників силових структур, яких звинувачують у геноциді і злочинах проти людяності.
Станом на 11 лютого в Білорусі визнано політичними в'язнями 1149 осіб.
Євросоюз та США неодноразово вводили санкції проти Білорусі за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів.