Проведення в Україні референдуму щодо НАТО – це дуже небезпечно – соціолог

Про це в інтерв'ю "РБК-Україна", опублікованому 9 лютого, розповів директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто.

Однак тут є проблема через нерівномірну підтримку членства України в Альянсі по регіонах, зазначив соціолог.

"І [чинний президент України Володимир] Зеленський, і [п'ятий президент Петро] Порошенко виступали та говорили про проведення референдуму щодо НАТО – на мою думку, це є дуже небезпечно, – підкреслив Паніотто. – Вступ до НАТО на півдні та сході не підтримують. На півдні настрої розподілені приблизно навпіл. Дуже невелика мобілізація населення на сході призведе до того, що цей референдум ми програємо, хоча нам, у принципі, варто вступати до НАТО. Тому мені здається, що зараз недостатньо переваги у прихильників Північноатлантичного альянсу, порівнюючи із противниками".

Згідно з даними опитування КМІС, проведеного 13–16 грудня 2021 року, на референдумі про вступ до НАТО 59,2% українців проголосували б "за", 28,1% – "проти". Відмовилися б від голосування 1,3% опитаних, не визначилися з відповіддю 11,4% респондентів.

Вступ до НАТО більше підтримують жителі заходу і центру України (69,5%), на півдні та сході підтримка нижча (42,3%).

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України до НАТО.

17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордонів України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" і відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

10-го, 12-го та 13 січня 2022 року відбулися перемовини Росії із США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація та наслідки.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.

У Білому домі повідомили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.

26 січня США та НАТО передали письмову відповідь РФ на її вимоги щодо "гарантій безпеки". За словами глави МЗС Росії Сергія Лаврова, у відповіді США немає "позитивної" для РФ реакції щодо подальшого розширення НАТО на схід.

2 лютого текст відповіді США і НАТО опублікувало іспанське видання El País. Штати та Альянс повторили РФ свою позицію про відданість політиці відкритих дверей в НАТО.

Президент Росії Володимир Путін заявив, що РФ передасть у Вашингтон і Брюссель відповідь на листи від США та НАТО щодо "гарантій безпеки".