"Якщо Україна стане членом НАТО і повертатиме собі Крим". Путін натякнув на використання ядерної зброї в разі війни з Альянсом

Про це на пресконференції за підсумками переговорів із президентом Франції Еммануелем Макроном заявив президент Росії Володимир Путін.

Текстову версію заходу опубліковано 8 лютого на сайті Кремля.

Путін побоюється, що Україна після вступу до НАТО зможе повернути Крим.

"Якщо Україна буде в НАТО й у воєнний спосіб повертатиме собі Крим, європейські країни автоматично будуть втягнутими у воєнний конфлікт із Росією. Звісно, потенціал об'єднаної організації НАТО і Росії непорівнянний, – сказав Путін під час спільної пресконференції з Макроном. – Але ми також розуміємо, що Росія – одна з провідних ядерних держав, а за деякими компонентами сучасності багатьох навіть випереджає. Переможців не буде. Ви опинитеся втягнутими в цей конфлікт без своєї волі".

Голова комітету з міжнародних справ Сейму Литви Жигімантас Павіліоніс, який займався процесом вступу Литви до ЄС, у квітні 2021 року висловив думку, що якщо Україна вступить до НАТО, звільнення Криму і Донбасу відбудеться не за п’ятою статтею.

"Я думаю, [неможливість задіяти ст. 5] буде дуже зрозуміло зумовлена як умова вашого вступу", – сказав Павіліоніс.

У ст. 5 Північноатлантичного договору зазначено, що збройний напад на один або кількох членів НАТО розглядатимуть як напад на весь Альянс, і інші його учасники нададуть військову допомогу, включно із застосуванням збройних сил "із метою відновлення і збереження безпеки". Членами НАТО є 30 держав.

8 лютого Макрон здійснить візит до Києва, де поспілкується з президентом України Володимиром Зеленським.

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України до НАТО.

17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордону України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США повинні взяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" й відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

10-го, 12-го і 13 січня 2022 року відбулися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що від США і НАТО не надійшло жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація і наслідки.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.

У Білому домі повідомили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США занепокоєні через переміщення російських військ на навчання до Білорусі.

26 січня США і НАТО передали письмову відповідь РФ на її вимоги щодо "гарантій безпеки". За словами глави МЗС Росії Сергія Лаврова, у відповіді США немає "позитивної" для РФ реакції щодо подальшого розширення НАТО на схід.

2 лютого текст відповіді США і НАТО опублікувало іспанське видання El País. Штати та Альянс повторили РФ свою позицію про відданість політиці відкритих дверей в НАТО.

Путін заявив, що РФ передасть у Вашингтон і Брюссель відповідь на листи від США і НАТО щодо "гарантій безпеки".