Уряд Угорщини висунув 11 вимог до України. Він вимагає визнати все Закарпаття "традиційно угорським"
Угорщина вимагає від України визначити місця з особливим рівнем гарантії прав угорців. Зокрема, ідеться про Закарпатську область, де за переписом 2001 року й протягом попередніх років частка угорців становила понад 10%, пише "Європейська правда" 27 червня.
Видання зазначає, що в чинному законодавстві України є така норма, у ній ідеться про міста й села "зі значною кількістю" представників меншини (від 15%) і з "традиційним" проживанням меншини (від 10% протягом останніх 100 років).
Однак у Будапешті почали вимагати автоматично визнати "традиційно угорськими" всі населені пункти Закарпаття, навіть ті, у яких угорці історично ніколи не жили, ідеться в публікації.
Окрім того, в угорському уряді Орбана вимагають скасування норми про 10% узагалі: тобто якщо хоч якась кількість жила традиційно, то це "угорська" територія.
Також у Будапешті вимагають від України відмовитися від рішення місцевих рад у цьому процесі й зробити надання статусу автоматичним.
В Угорщині наполягають, що Україна має використовувати лише перепис 2001 року, попри те, що відтоді кількість угорців, які живуть на Закарпатті, скоротилася майже вдвічі. Видання зазначає, що в угорському уряді це бачать, тому хочуть примусити Україну повернути певним територіям "угорськість".
Основним є те, що в уряді Орбана прямо називають цей блок визначальним для всього комплексу з 11 вимог, які Угорщина висунула для переговорів про вступ України в ЄС, пише "Європейська правда".
Україна одержала список ще в січні від глави угорського МЗС Петера Сійярто. Відтоді тривають переговори щодо нього, але весь цей час угорська сторона виступає проти оприлюднення списку.
"Українська правда" опублікувала інші вимоги Угорщини. Зокрема, Будапешт хоче, щоб директори шкіл не могли змінювати рішення про викладання певних предметів українською/угорською мовою (окрім предметів "Українська мова", "Українська література" та "Історія України", викладання яких українською мовою передбачає відповідний закон). Також вимагають, щоб було забезпечено використання угорської мови в усьому освітньому процесі, на пов'язаних із цим заходах, зустрічах, засіданнях, а також у рекламі навчального закладу, на його сайті тощо.
Угорщина вимагає відновити на законодавчому рівні статус "школа національної меншини" з навчанням угорською мовою. Також у Будапешті хочуть, щоб у випускників шкіл була можливість одержати переклад угорською мовою завдань ЗНО та НМТ (окрім завдань з української мови та літератури, іноземних мов).
Також в Угорщині хочуть, щоб Україна повністю зняла мовні обмеження у відображенні топонімів та географічних назв мовою національної меншини.
Окрім того, Будапешт вимагає забезпечити вільне використання мов під час парламентських і місцевих виборів та референдумів, скасування умовностей використання мови національної меншини у суспільному житті й забезпечити права на представництво в парламенті.
Контекст:
Відносини Києва й Будапешта погіршилися після ухвалення в Україні 2017 року закону "Про освіту". Відповідно до норм цього документа, розширюють використання державної мови у шкільному навчанні. Угорщина висловила занепокоєння щодо майбутнього угорської меншини в Україні.
Українська сторона пояснювала, що в угорських школах на Закарпатті українську мову викладали в таких мізерних обсягах, що після закінчення школи більшість молодих угорців практично її не розуміє. Отже, у них виникають проблеми під час вступу до українських університетів і пошуку роботи.
Також в Угорщині вважали неприйнятним ухвалений 2019 року закон про функціонування української мови як державної. У МЗС Угорщини заявляли, що цей закон порушує права угорської меншини в Україні.
У Раді з питань національної безпеки і оборони наголошували, що Україна "готова йти на певні компроміси в питанні" нацменшин заради євроінтеграції. Водночас в українському уряді вважають, що Угорщина "політично не зацікавлена" раз і назавжди закрити питання про нацменшини в Україні.
8 грудня 2023 року Рада ухвалила законопроєкт №10288-1, який стосується обліку експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав нацменшин (спільнот) в окремих сферах. Того самого дня євроінтеграційний закон підписав президент України Володимир Зеленський. Він зазначав, що в документі враховано висновки Венеціанської комісії.
У МЗС Угорщини заявили 9 грудня, що стежитимуть за виконанням в Україні ухваленого Радою закону про нацменшини, зазначивши, що до повернення прав 2015 року далеко.