Заходу вже зараз треба було б застосувати проти Росії частину планованих "пекельних" санкцій – Чалий

Про це мова зайшла після запитання журналістки, чи не варто було б Сполученим Штатам перед переговорами з РФ спочатку примусити російську сторону до деескалації.

"Це хороше питання. Я вважаю, що такий підхід був би більш результативним стосовно Росії. Наприклад, якщо говоримо про санкції "пекельні", зупиняючі, то треба вже не говорити про них, а застосувати частину цього пакету для того, щоб продемонструвати рішучу налаштованість. Так, як робить [президент РФ Володимир] Путін", – сказав дипломат.

Він висловив жаль, що "в країнах Заходу, як демократіях, а не авторитарних режимах, процедури складніші і їм потрібно більше часу для такої позиції і політики".

"Росія може діяти більш активно і швидко... Але, з іншого боку, я думаю, приходить усвідомлення, що треба діяти на випередження. Не чекати, коли буде друга, гаряча фаза, ескалація і повномасштабна війна в Європі, а зробити кроки прямо зараз. Я думаю, що ще психологічно такого переламу не відбулося", – пояснив Чалий.

12 січня на сайті Сенату США опублікували Defending Ukraine Sovereignty Act of 2022 – проєкт закону про санкції, які пропонують накласти на РФ у разі, якщо уряд Росії або його союзники ухвалять рішення про "ескалаційні воєнні операції або іншу дестабілізувальну агресію проти України".

Документ пропонує ввести санкції, зокрема, проти Путіна, прем'єр-міністра РФ Михайла Мішустіна, глави міністерства закордонних справ РФ Сергія Лаврова та начальника Генштабу збройних сил РФ Валерія Герасимова. Ідеться про блокування та заборону всіх операцій з активами на території США для осіб, які потраплять у санкційний список, заборону на в'їзд до США. Крім того, у законопроєкті передбачено санкції проти газопроводу "Північний потік – 2" та запропоновано збільшити військову допомогу США Україні.

У Кремлі заявили, що введення санкцій США проти Путіна розцінять як розрив відносин.

Контекст:

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону 15 грудня російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у ст. 4 проєкту договору між РФ і США ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до складу СРСР.

Увечері 10 січня в Женеві завершилися переговори США та Росії щодо вимог Москви про "гарантії безпеки". Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії через стягування російських військ до російсько-українського кордону. Заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка очолювала делегацію США, після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.

У МЗС РФ заявили про категоричну відсутність прогресу на переговорах зі США щодо членства України в НАТО.

12 січня у Брюсселі відбулася перша за два з половиною роки зустріч Ради Росія – НАТО.

Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн до НАТО і відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей та право кожної нації вибирати для себе союзи.

Столтенберг наголосив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише ця країна і 30 країн – членів Альянсу. Генсек сказав, що Росія становить загрозу для України, а не навпаки.

Шерман за підсумками засідання зазначила, що Росія не дала зобов'язань щодо деескалації, проте й не заявила, що її не буде. За її словами, США та союзники по Альянсу чітко дали зрозуміти РФ, що "не зачинять дверей політики відкритих дверей НАТО". Перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація та наслідки, наголосила заступниця  держсекретаря США.