Подоляк пояснив, чому скасували виступ Зеленського в Сенаті США

Раніше повідомляли, що Зеленський 5 грудня візьме участь у закритому брифінгу в Сенаті США, на якому поінформує про перебіг війни в Україні та необхідність нового пакету військової допомоги. Виступ президента України скасували, оскільки "в останню хвилину щось сталося", розповів лідер демократів у Сенаті Чак Шумер. Амбасадорка України у США Оксана Маркарова говорила, що "нічого страшного" у скасуванні виступу немає. На цьому брифінгу обговорювали, зокрема, внутрішні питання США, тому глава Української держави не брав участі в ньому, зазначила вона. CNN повідомляв, що секретний брифінг провалився через суперечку щодо внутрішніх питань.

"Ми розуміємо складність того процесу, який сьогодні відбувається у Сполучених Штатах, – пояснив Подоляк. – Це дуже гостра дискусія, яка насамперед стосується питань внутрішньої політики, міграційної політики у Сполучених Штатах. Президент дуже трепетно ставиться до того типу відносин, які сьогодні склалися між Україною й Сполученими Штатами, і не хоче в жодний спосіб впливати на ось це якраз основне питання нинішньої дискусії між демократами й республіканцями, не хоче ніяк це все якось коментувати чи опинитися раптом в епіцентрі цих дискусій".

Радник глави ОП підкреслив, що "Зеленський постарався якнайкоректніше поводитися в цій ситуації", маючи на увазі наступне: "Дискусію, будь ласка, продовжуйте, вирішіть для себе, що важливо, [...] знайдіть точки дотику".

Подоляк зазначив: щодо питання, що країна-агресор Росія, з якою воює Україна, не має перемагати у війнах, у Сполучених Штатах є певний консенсус.

"Голос Америки" повідомляє, що "тепер президент Зеленський вирушить на Капітолійський пагорб особисто, щоб переконати законодавців у тому, щоб вони схвалили запит Білого дому на продовження підтримки України".

Візит Зеленського у США розпочнеться 11 грудня. 12 грудня відбудеться його зустріч із президентом США Джо Байденом у Білому домі.

Контекст:

США надають допомогу Україні переважно за системою "президентського скорочення" запасів Пентагону. Окрім того, США допомагають Україні в межах Ініціативи сприяння безпеці України (USAI) у тривалішій перспективі – укладаючи контракти з промисловістю на виробництво зброї.

20 жовтня Байден подав запит до Конгресу на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд).

Спікер Палати представників Майк Джонсон, зі свого боку, 30 жовтня презентував законопроєкт, що передбачає окреме виділення $14,3 млрд для Ізраїлю. Його 2 листопада підтримала Палата представників, проте 7 листопада демократи в Сенаті заблокували допомогу Ізраїлю окремо від України.

15 листопада Палата представників ухвалила тимчасовий законопроєкт, щоб уникнути шатдауну. Цього ж дня документ без фінансування України й Ізраїлю схвалив Сенат США, а 16 листопада підписав Байден.

У Пентагоні 16 листопада закликали Конгрес США якнайшвидше ухвалити законопроєкт про додаткову фінансову допомогу Україні й Ізраїлю. Директорка з бюджету президента США Байдена Шаланда Янг попередила, що у США повністю закінчаться ресурси для надання допомоги Україні до кінця календарного року, повідомило 4 грудня Bloomberg. Янг попередила конгресменів, що бездіяльність "поставить на коліна" Україну на полі бою й уже досягнуті нею успіхи опиняться під загрозою.

6 грудня законопроєкт не пройшов процедурне голосування в Сенаті США. Документ було заблоковано, оскільки представники Республіканської партії наполягали на посиленні заходів контролю за міграцією на кордоні США з Мексикою.

Байден назвав "політичним шантажем" відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні".