Глава МВС України про мобілізацію поліцейських: Якщо потрібно буде взяти зброю – ми готові це зробити

З початку повномасштабної війни поліція на 80% збільшила свій функціонал, але кількість поліцейських не зросла, зазначив Клименко
Фото: mvs.gov.ua

Українські поліцейські готові взятися за зброю, якщо цього потребуватиме ситуація на фронті у війні проти країни-агресора РФ. Про це 4 січня в ефірі національного телемарафону заявив глава МВС Ігор Клименко, відеозапис опублікували в YouTube каналу "Ми – Україна".

Міністр розповів, що в поліції служить 98 тис. офіцерів і сержантів, із них 35 тис. – у Чернігівській, Миколаївській та інших прикордонних і прифронтових областях, де відбуваються активні бойові дії. Сюди входить і 5 тис. воїнів бригади "Лють" (є частиною "Гвардії наступу"), які перебувають на лінії зіткнення, додав Клименко.

"У середньому на 10 тис. населення в Україні до широкомасштабної війни в нас було 23–26 працівників поліції. [...] На сьогоднішній день на деокупованих територіях понад 100 працівників поліції, тому що режим набагато жорсткіший, задач набагато більше", – зазначив глава МВС.

За словами Клименка, з початку повномасштабної війни поліція на 80% збільшила свій функціонал, але кількість поліцейських не зросла.

"Ми не збільшуємо набори до поліції, тому що ми розуміємо, що важко зараз країні. Але ще раз хочу повторити, що, якщо ситуація розвиватиметься так у країні, що необхідно буде стати до зброї, ми готові це зробити. І це буде стосуватися не тільки поліцейських, а й інших правоохоронних структур", – резюмував глава МВС України.

Заступниця голови парламентського комітету з нацбезпеки, оборони та розвідки, нардепка від президентської партії влади "Слуга народу" Мар'яна Безугла повідомила 2 січня у Facebook, що поліцейським перед реєстрацією законопроєкту про мобілізацію в Україні повернули броню в останній момент.

В Офісі президента заявляли, що законопроєкт про мобілізацію в Україні буде змінено й лише після цього винесено на голосування у Верховній Раді.

4 січня документ почав розглядати комітет Ради, на його засідання приїхали головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний і міністр оборони України Рустем Умєров, повідомив голова фракції "Слуга народу", нардеп Давид Арахамія.

Контекст:

Арахамія заявляв 22 листопада, що в Раді готують комплексний закон, який врегулює питання мобілізації й демобілізації в Україні. Його можуть ухвалити ще до кінця 2023 року, говорили тоді.

Президент України Володимир Зеленський повідомляв 24 листопада, що доручив Залужному, Умєрову й прем'єр-міністру Денисові Шмигалю підготувати комплексний план щодо мобілізації в Україні.

У грудні українські територіальні центри комплектування (колишні військкомати) посилили роботу з мобілізації, зокрема стали частіше видавати повістки у спортзалах, ресторанах й інших місцях.

19 грудня Зеленський заявляв, що військові хочуть додатково мобілізувати до пів мільйона людей. За його підрахунками, мобілізація такої кількості людей "коштуватиме Україні додатково 500 млрд грн".

25 грудня Кабмін вніс до Ради законопроєкт про мобілізацію. Він передбачає зниження мінімального віку мобілізації з 27 до 25 років, скасування строкової служби й поняття про обмежену придатність. Окрім того, Кабмін запропонував надсилати повістки онлайн, а на ухилянтів накладати певні обмеження прав.

26 грудня, коментуючи інформацію про план мобілізувати 400–500 тис. українців, Залужний заявив, що військове командування не подавало запитів Кабміну "на конкретні цифри". Також головнокомандувач заявив, що незадоволений роботою військкоматів.

Міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив в опублікованому 27 грудня інтерв'ю, що грошей на мобілізацію немає. Водночас він не відкинув, що доведеться шукати додаткові внутрішні джерела фінансування.