"Ще йде обговорення". Веніславський заявив, що розсилання повісток поштою або через "Дію" може не увійти у проєкт закону
Вручення повісток через електронну пошту, рекомендованим листом або через "Дію" лише обговорюють і воно може не увійти в новий законопроєкт. Про це експредставник президента у Верховній Раді, член комітету з національної безпеки та оборони Федір Веніславський повідомив в інтерв'ю NV, яке опублікували 17 грудня.
Народний депутат наголосив, що ці ідеї – не його "особисті уподобання або ініціатива".
"У парламенті, у нашому комітеті працює достатньо представницька робоча група з удосконалення законодавства про проходження військової служби, виконання військового обов'язку і про мобілізацію. Ця робоча група напрацювала цілу низку законодавчих пропозицій. Але говорити про те, що якісь із них уже будуть 100-відсотково втілені в текст майбутнього закону, наразі поки немає підстав, тому що ще йде обговорення", – пояснив Веніславський.
Він зазначив, що в Україні є дуже багато питань, пов'язаних із конфліктними ситуаціями під час мобілізації, і назвав дві головні проблеми. Перша – це те, що органи місцевого самоврядування, а також заклади охорони здоров'я, навчальні заклади, військові адміністрації "в силу об'єктивних і найчастіше – суб'єктивних причин" дистанціюються від мобілізації військовозобов'язаних, залишаючи це територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП).
Друга – відсутність чітких строків служби, на яку триває призов.
"Про що вже зараз говорить і президент, і представники багатьох політичних сил: це необхідність якогось правового розуміння просторових, часових меж – скільки людина воюватиме, тобто демобілізація", – додав нардеп.
Про розроблення законопроєкту, який передбачає можливість вручення повістки не лише особисто під розписку, а й електронною поштою та рекомендованим листом, а також дасть співробітникам ТЦК і СП право перевіряти документи на вулицях, Веніславський розповів в інтерв'ю "РБК-Україна" 5 грудня.
7 грудня стало відомо, що його звільнено з посади представника президента України у ВР. За словами самого Вениславського, його звільнення пов'язане із тим, що через "суто військові проекти" він не встигає виконувати повноваження представника президента.
Контекст:
Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну вранці 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію.
Воєнний стан передбачає, зокрема, заборону на виїзд за кордон чоловіків віком 18–60 років, які підпадають під призов на військову службу під час мобілізації, окрім особливих умов. 16 серпня президент у відповідь на петицію із закликом зняти заборону на виїзд чоловіків заявив, що це відбудеться лише після закінчення дії воєнного стану.
Відповідно до ст. 336 Кримінального кодексу України, ухилення від призову на військову службу під час мобілізації карають позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
В березні тодішній міністр оборони України Олексій Резніков говорив, що мобілізаційного плану ще не завершили.
Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив 22 листопада, що в Раді готують комплексний закон, який регулює питання мобілізації й демобілізації в Україні. Його можуть ухвалити ще до кінця 2023 року.
24 листопада Зеленський заявив, що доручив головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному, міністру оборони Рустемові Умерову і прем'єр-міністру Денисові Шмигалю підготувати комплексний план із мобілізації.