У Білому домі наголосили, що за ситуацію на українських кордонах відповідальна Росія
Журналісти запитали, чи готові в Білому домі йти на поступки щодо вимог РФ юридичних гарантій того, що Україна не вступить у НАТО.
"Країни – члени НАТО вирішують, хто є членом НАТО, а не Росія. Так завжди було і так далі буде. Важливо пам'ятати, звідки йдуть провокаційні дії зараз. Це не США, це не Україна", – сказала Псакі.
На уточнення, чи вважає адміністрація президента США Джо Байдена, що Україна має запропонувати Росії щось іще, аби спробувати стримати агресію, вона відповіла: "Думаю, що ми – не єдина країна, яка вважає, що Росія справді відповідальна за скорочення їхньої войовничої риторики, за нарощування військ... Тягар відповідальності лежить на них".
Говорячи про те, чи готуються США до можливості російського вторгнення в Україну, вона наголосила, що американська влада не знає і не може передбачати намірів президента РФ Володимира Путіна.
"Ми бачили, що вони робили у 2014 році. Ми бачили, що вони роблять на кордоні. І ми збираємося проконсультуватися з нашими союзниками та партнерами, а також Конгресом, щоб бути готовими до низки варіантів... Ми знаємо, що президент Путін робив у минулому. Ми бачимо, що він створює можливість діяти в короткі строки. І якщо він вирішить вторгнутися, ми хочемо бути підготовленими", – сказала Псакі.
Вона зазначила, що у розпорядженні США "є ціла низка інструментів" зі стримування російської агресії, про які говорив Байден, але не уточнила, чи йдеться про щось, крім економічних санкцій.
Псакі також не змогла сказати нічого конкретного про можливу розмову Путіна та Байдена, але зазначила, що він радий був би "можливості обговорити наші серйозні побоювання щодо войовничої риторики, щодо нарощування воєної міці, яку ми фіксуємо на кордоні з Україною".
Контекст:
Із кінця жовтня західні ЗМІ пишуть про те, що Росія відновила нарощування чисельності своїх військ біля кордону з Україною, і це викликає занепокоєння у високопосадовців у США та Євросоюзі.
У Міноборони України спочатку говорили, що жодних змін на кордоні з РФ не відбулося і українська розвідка не фіксує нарощування російських військ.
18 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов говорив, що Росія веде масштабну спецоперацію проти України щодо дестабілізації ситуації як усередині країни, так і за її межами. Накопичення військ РФ біля кордону України "буде продовжуватися і вийде на пік приблизно в кінці січня", підкреслив він. 21 листопада Буданов повідомив, що поблизу кордону зосереджено майже 92 тис. російських військовослужбовців.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". Водночас російська розвідка порівняла ситуацію в Україні з тією, яку фіксували у Грузії напередодні воєнного конфлікту з РФ у 2008 році.
У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
The New York Times написала 25 листопада, що адміністрація президента США Джо Байдена зосереджена на дипломатичних каналах, щоб стримати та відмовити Путіна від вторгнення РФ в Україну. Це у підсумку може передбачати другу особисту зустріч між Байденом і Путіним.
США і НАТО протягом цього місяця неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордонах та прозорості намірів. На початку грудня держсекретар США Ентоні Блінкен попередив Росію, що за ескалацію агресії в Україні США введуть нові економічні санкції, "від яких досі утримувалися".
Путін 1 грудня заявив, що хоче мати від НАТО письмові гарантії, що Альянс не розширюватиметься на схід. За його словами, НАТО продовжує розширення, незважаючи на обіцянки не робити цього.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вкотре повторив, що Росія не має права вето на вступ України до Альянсу.
На початку грудня CNN, The Washington Post та Bild опублікували з посиланням на джерела нову інформацію, згідно з якою російські війська, які перебувають поряд із кордоном України, готові до вторгнення та ведення інтенсивних бойових дій на початку наступного року. Ідеться, за даними ЗМІ, про 175 тис. військовослужбовців, атаку відразу з кількох фронтів та наступ на Київ.