Європарламент ухвалив резолюцію щодо подій у Казахстані
Європарламент закликав владу Казахстану підвищити рівень життя громадян
Європейський парламент ухвалив резолюцію, яка засуджує масштабні акти насильства, що сталися після протестів у Казахстані. Текст документа підтримало 589 депутатів, проти було 35, 47 – утрималися, повідомляє 20 січня пресслужба парламенту.
В ухваленому документі депутати Європарламенту закликали владу Казахстану:
- поважати права людини та основні свободи й негайно звільнити довільно затриманих демонстрантів та активістів;
- утримуватися від висунення обвинувачень у тероризмі всім демонстрантам "на підставі надто широкого тлумачення терміна" і провести різницю між мирними протестувальниками й тими, хто застосовував насильство;
- до належного міжнародного розслідування злочинів, скоєних проти народу Казахстану;
- розглянути питання про створення постійної робочої групи під егідою ОБСЄ для оцінки того, чи були заворушення наслідком іноземного втручання чи внутрішньої боротьби за владу;
- підвищити рівень життя громадян та запобігати суспільному невдоволенню.
Контекст:
У перші дні січня Казахстан охопили масові протести. Акції, які розпочалися як локальні мітинги проти підвищення цін на скраплений газ, набули загальнонаціонального та політичного характеру. Однією з вимог протестувальників було повне усунення від влади першого президента країни Нурсултана Назарбаєва. Незабаром протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизельне паливо й усунув Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні продовжилися.
5 січня по всій території Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" у зв'язку з протестами й попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), куди, крім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан та Росія.
Того ж дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Незабаром вони "розпочали виконання завдань" у цій країні. Сили ОДКБ очолював командувач повітрянодесантних військ РФ Андрій Сердюков, який керував окупацією Криму.
Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані вдало завершено. 13 січня в міноборони РФ повідомили, що військові з країн ОДКБ почали покидати Казахстан, виведення військ планували завершити 19 січня.