Сили ОДКБ заявили, що вже розробляють план, як покинути Казахстан
Військові країн – учасниць Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) озвучили плани повернутися до місць постійної дислокації з Казахстану, де відбувалися масові акції протесту. Про це 11 січня заявив командувач сил ОДКБ у Казахстані російський генерал Андрій Сердюков, його виступ опублікували у Facebook міноборони РФ.
"Наразі командування колективних миротворчих сил ОДКБ спільно з міноборони Республіки Казахстан розробляють план із передання об'єктів, які охороняють миротворці, правоохоронним органам країни. Після виконання завдань [...] організують повернення до пунктів постійної дислокації миротворців із технікою", – сказав Сердюков.
Він зазначив, що повертатися військові будуть літаками повітряно-космічних сил Росії.
Увечері 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив про "терористичну загрозу" у Казахстані та попросив допомоги у країн ОДКБ, куди, крім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан і Росія.
Після цього, за даними ЗМІ, у Кремлі висунули вимогу, щоб уряд Казахстану офіційно визнав анексію українського Криму, повернув російській мові статус другої державної, дозволив розміщення військових баз РФ на території країни та надав автономію для російського населення республіки.
Водночас на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану скерують 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Сили ОДКБ у Казахстані очолив Сердюков, який керував окупацією Криму.
За словами президента РФ Володимира Путіна, війська ОДКБ проведуть у Казахстані "обмежений за часом період", який вважатиме за можливе для їх застосування Токаєв.
Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані успішно завершено, 13 січня почнуть виведення контингенту.
Президент Казахстану називає протести у країні держпереворотом.
Контекст:
На початку січня Казахстан охопили масові протести. Акції, які розпочалися як локальні мітинги проти підвищення цін на скраплений газ, набули загальнонаціонального та політичного характеру. Однією з вимог протестувальників було повне усунення від влади експрезидента Нурсултана Назарбаєва. Невдовзі протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизельне паливо та усунув Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести у країні тривали.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 6 січня казахстанські силовики оголосили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті і поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Уранці 9 січня в МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізовано", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій.
9 січня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Офіційних даних про жертви серед протестувальників – було вбито 26 людей і постраждало – понад 1 тис. осіб – не оновлювали з 6 січня. 9 січня влада повідомила про 164 загиблих під час протестів, але пізніше це повідомлення назвали технічною помилкою.
У протестувальників немає централізованого штабу й інформації від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадянські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж називала влада.
Станом на 11 січня кількість затриманих у Казахстані, за даними МВС, сягнула 9,9 тис. осіб.