США закликали сили ОДКБ покинути Казахстан, як того просить його уряд

Її текстову версію було опубліковано на сайті американського зовнішньополітичного відомства.

"Ми вітаємо повідомлення про заспокоєння [ситуації] в Алмати. Ми також вітаємо оголошення президента [Казахстану Касима-Жомарта] Токаєва про те, що колективні миротворчі сили ОДКБ виконали свою місію, – сказав Прайс. – Доки цей процес не буде завершено, поки миротворчі сили ОДКБ не виведено, ми і далі закликатимемо всі миротворчі сили дотримуватися міжнародних прав людини і виконати своє зобов'язання оперативно покинути країну, як того попросив уряд Казахстану".

Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані й попросив допомоги у країн ОДКБ, куди, крім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан та Росія.

Після цього, за даними ЗМІ, у Кремлі вимагають, щоб уряд Казахстану офіційно визнав анексію українського Криму, повернув російській мові статус другої державної, дозволив розміщення військових баз РФ на території країни й надав автономію для російського населення республіки.

Того ж дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконання завдань" у цій країні. За даними Токаєва станом на 10 січня, у Казахстані було розгорнуто сили ОДКБ у кількості 2030 осіб та 250 одиниць техніки.

Сили ОДКБ у Казахстані очолив командувач повітряно-десантних військ РФ генерал-полковник Андрій Сердюков, який керував окупацією Криму.

Президент РФ Володимир Путін говорив 10 січня, що війська ОДКБ проведуть у Казахстані "обмежений за часом період", який вважатиме за можливе для їх застосування Токаєв.

Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані вдало завершено, 13 січня почнеться виведення контингенту. За його словами, процес виведення контингенту "триватиме трохи більше ніж 10 днів".

Сердюков розповів, що командування сил ОДКБ спільно з міноборони Казахстану розробляє план із передання об'єктів, які охороняють миротворці, правоохоронним органам країни. Після виконання завдань буде організовано повернення до пунктів постійної дислокації миротворців із технікою, наголосив Сердюков.

11–13 січня Казахстан відвідає генсек ОДКБ Станіслав Зась.

Контекст:

У перші дні січня Казахстан охопили масові протести. Акції, які розпочалися як локальні мітинги проти підвищення цін на скраплений газ, набули загальнонаціонального та політичного характеру. Однією з вимог протестувальників було повне усунення від влади експрезидента Нурсултана Назарбаєва. Незабаром протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями.

5 січня президент Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизельне паливо й усунув Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести у країні продовжилися.

5 січня по всій території Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.

Увечері 6 січня казахстанські силовики оголосили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, а 9 січня у МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізовано".

9 січня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Офіційні дані про жертв серед протестувальників – 26 убитих і понад 1 тис. постраждалих – не оновлювали із 6 січня. 9 січня влада повідомила про 164 загиблих під час протестів, але пізніше це повідомлення назвали технічною помилкою.

У протестувальників немає централізованого штабу, і інформацію від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж називала влада.

Станом на 11 січня кількість затриманих у Казахстані, за даними МВС, сягнула 9,9 тис. осіб.