"З опівночі 19 січня припиняють дію режиму надзвичайного стану у містах Нур-Султані та Алмати, а також в Алматинській, Атирауській, Жамбильській, Кизилординській та Мангістауській областях", – написав Уалі.
Він зазначив, що раніше надзвичайний стан достроково скасували в інших регіонах.
"Отже, вся країна повертається до нормального життя. Скасують введені на період НС комендантську годину та інші тимчасові обмеження", – заявив він.
Водночас в адміністрації Алматинської області повідомили, що, попри скасування режиму НС, у регіоні зберігається "червоний" рівень терористичної небезпеки. Поліція, нацгвардія і військові продовжують патрулювання, діють блокпости.
В адміністрації нагадали, що за "червоного" рівня терористичної небезпеки органам правопорядку дозволено проводити особистий огляд та огляд речей громадян, транспорту, а також тимчасово обмежувати або забороняти рух. Заборонене проведення мітингів.
Контекст
У перші дні січня Казахстан охопили масові протести. Акції, які розпочалися як локальні мітинги проти підвищення цін на скраплений газ, набули загальнонаціонального і політичного характеру. Однією з вимог протестувальників було повне усунення від влади першого президента країни Нурсултана Назарбаєва. Незабаром протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями.
5 січня президент Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизельне паливо та усунув Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести у країні тривали.
5 січня на всій території Казахстану було введено режим надзвичайного стану, повідомляли, що він діє до 19 січня. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" через протести і попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан і Росія.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Невдовзі вони "почали виконання завдань" у цій країні. Сили ОДКБ очолив командувач повітряно-десантних військ РФ Андрій Сердюков, який керував окупацією Криму.
Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані успішно завершено. 13 січня у міноборони РФ повідомили, що військовослужбовці з країн ОДКБ почали покидати Казахстан, виведення військ планують завершити 19 січня.
15 січня Генпрокуратура Казахстану заявила про щонайменше 225 загиблих і 4578 постраждалих під час протестних акцій у країні.