+10 Київ
"Історія з Казахстаном показала реальне місце Путіна у світовому порядку. Можна говорити жаргоном, можна сказати так: воно не найважливіше, хоча в російському блатному жаргоні є інше слово. Думаю, йому товариш [глава КНР] Сі [Цзіньпін] показав це місце, повідомив про те, що війська мають піти, тому що буквально протягом 48 годин змінилася вся риторика російських начальників", – сказав він.
За словами опозиціонера, і міністр оборони Росії Сергій Шойгу, і російський генерал-полковник Андрій Сердюков, який очолив сили ОДКБ у Казахстані, казали, що вони там "ґрунтовно".
"Потім раптом з'ясували, що треба забиратися звідти, бо жодних там не було публічних зустрічей, усі ці байденівські примочки – зателефонувати, поговорити. Думаю, просто було надіслано сигнал із Пекіна, що треба забиратися, бо якщо не заберетеся, ввічливі "зелені чоловічки" зустрінуть неввічливих жовтих. Не забуватимемо ще про одну країну, її згадували, щодо Казахстану проходить таким рефреном – Туреччина. Адже і Туреччина, і Китай сприймали Казахстан як зону своїх інтересів", – наголосив Каспаров.
Він назвав показовим, що ні президент Туреччини Реджеп Ердоган, ні глава КНР Сі Цзіньпін "не виступили щодо цього, а важко собі уявити, що така важлива країна, яку фактично раптом окупували російські війська, – вони до неї втратили інтерес".
"Це означає лише одне: відбувалися якісь розмови, і в цих розмовах, мабуть, Путіну пояснили, що треба йти, бо така швидкість збирання манаток і просто втікання з Казахстану явно суперечить тим запевненням, що ми туди прийшли контролювати. [...] Цілком очевидно, що вектор змінився. Ішли вони туди з іншими цілями, туди перекидали тисячі – десятки літаків туди везли війська. Це була де-факто окупація, Путін мав на меті поставити, як він вважав, під контроль казахську індустрію – шматки жирної власності, які могли б частково перейти у власність путінського олігархату. Але виявилося, що товариші з Пекіна та інші якісь товариші, вороги з Анкари – у них інші погляди на це питання. Тому Путіну довелося відступити", – пояснив Каспаров.
За його словами, ситуація є свідченням реальної влади Путіна, коли "понти закінчуються, треба ухвалювати вже якісь рішення, і коли навпроти сидить не Байден, що тремтить, із продажним Керрі, а китайці і турки, ситуація змінюється".
