ГОРДОН
 
 

Ввічливі "зелені чоловічки" зустрінуть неввічливих жовтих. Путіну довелося відступити – Каспаров про Казахстан

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Каспаров припускає, що Москва дістала "сигнал із Пекіна, що треба забиратися"
Каспаров припускає, що Москва дістала "сигнал із Пекіна, що треба забиратися"
Фото: ЕРА

Президентові РФ Володимиру Путіну довелося через Туреччину та Китай відкликати російських військових, які зайшли в Казахстан у межах місії Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Таку думку колишній чемпіон світу з шахів російський опозиціонер Гаррі Каспаров висловив 14 січня в ефірі радіостанції "Эхо Москвы".

"Історія з Казахстаном показала реальне місце Путіна у світовому порядку. Можна говорити жаргоном, можна сказати так: воно не найважливіше, хоча в російському блатному жаргоні є інше слово. Думаю, йому товариш [глава КНР] Сі [Цзіньпін] показав це місце, повідомив про те, що війська мають піти, тому що буквально протягом 48 годин змінилася вся риторика російських начальників", – сказав він.

За словами опозиціонера, і міністр оборони Росії Сергій Шойгу, і російський генерал-полковник Андрій Сердюков, який очолив сили ОДКБ у Казахстані, казали, що вони там "ґрунтовно".

"Потім раптом з'ясували, що треба забиратися звідти, бо жодних там не було публічних зустрічей, усі ці байденівські примочки – зателефонувати, поговорити. Думаю, просто було надіслано сигнал із Пекіна, що треба забиратися, бо якщо не заберетеся, ввічливі "зелені чоловічки" зустрінуть неввічливих жовтих. Не забуватимемо ще про одну країну, її згадували, щодо Казахстану проходить таким рефреном – Туреччина. Адже і Туреччина, і Китай сприймали Казахстан як зону своїх інтересів", – наголосив Каспаров.

Він назвав показовим, що ні президент Туреччини Реджеп Ердоган, ні глава КНР Сі Цзіньпін "не виступили щодо цього, а важко собі уявити, що така важлива країна, яку фактично раптом окупували російські війська, – вони до неї втратили інтерес".

"Це означає лише одне: відбувалися якісь розмови, і в цих розмовах, мабуть, Путіну пояснили, що треба йти, бо така швидкість збирання манаток і просто втікання з Казахстану явно суперечить тим запевненням, що ми туди прийшли контролювати. [...] Цілком очевидно, що вектор змінився. Ішли вони туди з іншими цілями, туди перекидали тисячі – десятки літаків туди везли війська. Це була де-факто окупація, Путін мав на меті поставити, як він вважав, під контроль казахську індустрію – шматки жирної власності, які могли б частково перейти у власність путінського олігархату. Але виявилося, що товариші з Пекіна та інші якісь товариші, вороги з Анкари – у них інші погляди на це питання. Тому Путіну довелося відступити", – пояснив Каспаров.

За його словами, ситуація є свідченням реальної влади Путіна, коли "понти закінчуються, треба ухвалювати вже якісь рішення, і коли навпроти сидить не Байден, що тремтить, із продажним Керрі, а китайці і турки, ситуація змінюється".

Контекст:

У перші дні січня Казахстан охопили масові протести. Акції, які розпочалися як локальні мітинги проти підвищення цін на скраплений газ, набули загальнонаціонального і політичного характеру. Однією з вимог протестувальників було повне усунення від влади експрезидента Нурсултана Назарбаєва. Незабаром протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизельне паливо та усунув першого президента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні тривали.

5 січня на всій території Казахстану було введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.

Увечері 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив про "терористичну загрозу" у зв'язку з протестами і попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан і Росія.

Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Незабаром вони "почали виконання завдань" у цій країні.

Сили ОДКБ у Казахстані очолив командувач повітряно-десантних військ РФ генерал-полковник Андрій Сердюков, який керував окупацією Криму.

Путін говорив 10 січня, що війська ОДКБ проведуть у Казахстані "обмежений за часом період", який вважатиме за можливе для їхнього застосування Токаєв.

Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані успішно завершено. 13 січня у міноборони РФ повідомили, що військові з країн ОДКБ почали покидати Казахстан.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації