У Казахстані родичів Назарбаєва звільнили з керівних посад у двох державних компаніях

Світ

У Казахстані звільнили голів правління у двох державних компаніях, поінформував 15 січня фонд "Самрук-Казина", акціонером якого є уряд країни.

"Відповідно до рішення ради директорів АТ "Національна компанія QazaqGaz" від 14 січня 2022 року, достроково було припинено повноваження Шаріпбаєва як голови правління. [...] Відповідно до рішення ради директорів АТ "КазТрансОйл" від 14 січня 2022 року, достроково було припинено повноваження Досанова як генерального директора (голови правління) АТ "КазТрансОйл", – ідеться в повідомленні.

У фонді зазначили, що обох звільнено "згідно з поданою заявою".

"Радио Азаттык" уточнює, що Кайрата Шаріпбаєва називають чоловіком Даріги Назарбаєвої, старшої доньки першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, а Дімаш Досанов є чоловіком молодшої дочки Назарбаєва Алії.

Журналісти зазначають, що раніше президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звинуватив QazaqGaz у "допущенні протестної ситуації" у країні.

Контекст

У перші дні січня Казахстан охопили масові протести. Акції, які розпочалися як локальні мітинги проти підвищення цін на скраплений газ, набули загальнонаціонального і політичного характеру. Однією з вимог протестувальників було повне усунення від влади експрезидента Нурсултана Назарбаєва. Незабаром протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизельне паливо та усунув першого президента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні тривали.
5 січня на всій території Казахстану було введено режим надзвичайного стану, він діє до 19 січня. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив про "терористичну загрозу" через протести і попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан і Росія.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Невдовзі вони "почали виконання завдань" у цій країні. Сили ОДКБ у Казахстані очолив командувач повітряно-десантних військ РФ генерал-полковник Андрій Сердюков, який керував окупацією Криму.
Президент РФ Володимир Путін говорив 10 січня, що війська ОДКБ проведуть у Казахстані "обмежений за часом період", який вважатиме за можливе для їх застосування Токаєв.
Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані успішно завершено.
13 січня у міноборони РФ повідомили, що військовослужбовці з країн ОДКБ почали покидати Казахстан.
15 січня Генпрокуратура Казахстану поінформувала про щонайменше 225 загиблих під час протестних подій у країні в січні.