Під час протестних подій у Казахстані загинуло щонайменше 225 людей

Світ

Під час січневих подій у Казахстані, які розпочалися з масових протестів, загинуло щонайменше 225 людей. Про це на брифінгу 15 січня повідомив представник Генеральної прокуратури країни Серік Шалабаєв, повідомляє "Радио Азаттык".

"У період НП у морги країни доправлено 225 загиблих. Частина з них – це озброєні бандити, які брали участь у терактах, нападали на будівлі та працівників сил правопорядку. Серед загиблих – 19 поліцейських і військових. На жаль, жертвами актів тероризму стали і мирні громадяни", – сказав Шалабаєв.

Він також зазначив, що встановлено 4578 потерпілих, із яких 3393 – це працівники силових відомств Казахстану.

13 січня Генпрокуратура країни обіцяла "ретельно розслідувати" кожен інцидент із людськими жертвами.

"Слідчо-оперативні групи розслідують 494 кримінальні справи, зокрема 44 – щодо актів тероризму, 34 – щодо масових заворушень, 15 убивств та інші. Узято в ІТТ 524 осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів. Згідно із санкціїєю суду взято під варту 412 осіб", – ішлося в пресрелізі.

Контекст

У перші дні січня Казахстан охопили масові протести. Акції, які розпочалися як локальні мітинги проти підвищення цін на скраплений газ, набули загальнонаціонального і політичного характеру. Однією з вимог протестувальників було повне усунення від влади експрезидента Нурсултана Назарбаєва. Незабаром протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизельне паливо та усунув першого президента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні тривали.
5 січня на всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану, він діє до 19 січня. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив про "терористичну загрозу" через протести і попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан і Росія.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Невдовзі вони "почали виконання завдань" у цій країні. Сили ОДКБ у Казахстані очолив командувач повітряно-десантних військ РФ генерал-полковник Андрій Сердюков, який керував окупацією Криму.
Президент РФ Володимир Путін говорив 10 січня, що війська ОДКБ проведуть у Казахстані "обмежений за часом період", який вважатиме за можливе для їх застосування Токаєв.
Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані успішно завершено.
13 січня у міноборони РФ повідомили, що військовослужбовці з країн ОДКБ почали покидати Казахстан.