"Кемель Жанаєвич". Путін не зміг згадати ім'я Токаєва й вигадав президентові Казахстану нове

Засідання в режимі відеоконференції, у якому взяли участь лідери країн ОДКБ, транслювало ТАСС.

"Що стосується ситуації в Казахстані: усім відомо, що президент Казахстану..." – після цієї фрази Путіна виникла невелика пауза.

Президент РФ спробував згадати ім'я Токаєва, але не зміг цього зробити.

"Кемель Жанаєвич", – вигадав Путін, сказавши це нерозбірливо.

Водночас на сайті Кремля пряму мову Путіна опубліковано без помилок.

"Касим-Жомарт Кемелевич Токаєв звернувся по допомогу до членів Організації Договору про колективну безпеку у зв'язку з тим, що його – братня для нас – країна, учасник ОДКБ, зіткнулася з безпрецедентним викликом своїй безпеці, цілісності та суверенітету", – процитував Путіна сайт президента РФ.

Як зазначає "Собеседник", Путін уже не вперше забуває ім'я Токаєва. Зокрема, на пресконференції у грудні 2021 року він назвав його просто "новим президентом" Казахстану. Хоча Токаєв очолив республіку 2019 року.

У жовтні 2020 року Путін під час офіційного візиту до Сочі тодішнього президента Киргизстану Сооронбая Женбекова назвав його іншим ім'ям – Шаріманом, писав Kaktus Media.

Лідери країн ОДКБ під час відеоконференції 10 січня обговорили "заходи щодо нормалізації" ситуації в Казахстані. За словами Путіна, війська ОДКБ проведуть у Казахстані "обмежений за часом період", який вважатиме за можливе для їх застосування Токаєв.

Президент Казахстану назвав протести у країні держпереворотом.

Контекст:

Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися й у інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, столиці Нур-Султані.

4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.

5 січня президент Казахстану відправив уряд у відставку. Також Токаєв доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизельне паливо й усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести у країні тривають.

5 січня по всій території Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.

Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані й попросив допомоги у країн ОДКБ. Того ж дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану буде відправлено 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.

Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті й поранені.

Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.

Уранці 9 січня у МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізовано", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій.

Того ж дня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб.

Станом на 10 січня у країні затримано майже 8 тис. осіб, у міноборони країни пообіцяли, що "спецоперація триватиме до повного знищення терористів".