Литва передала в Гаагу матеріали для розслідування злочинів режиму Лукашенка

Матеріали до МКС Литва передала як підписант Римського статуту
Фото: wikipedia.org

30 вересня Литва передала до Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі (Нідерланди) матеріали для розслідування злочинів у Білорусі її нелегітимного президента Олександра Лукашенка. Про це проінформувало міністерство юстиції Литви.

Відомство зазначило, що звернення зробили відповідно до Римського статуту.

"Є розумні підстави вважати, що з 1 травня 2020 року і до цього дня стосовно цивільного населення Білорусі скоюють злочини проти людяності, включно із депортацією, переслідуваннями та іншими нелюдськими актами, за вказівкою вищих посадових осіб білоруських політичних, правоохоронних і військових органів", – ідеться в повідомленні.

У Вільнюсі наголосили, що "частина елементів цих злочинів була скоєна на території Литви, що робить такі злочини тимчасово, територіально та матеріально (шодо предмета) такими, що підпадають під юрисдикцію суду".

"Також є розумні підстави вважати, що частину елементів цих злочинів скоїли й далі скоюють на території інших держав-учасниць. [...] Дії становлять злочини проти людяності трьох різних типів: незаконна депортація, переслідування та інші нелюдські діяння і, можливо, інші пов'язані злочини", – заявили в мін'юсті Литви.

У релізі зазначили, що Білорусь не є державою – учасницею МКС, але "суд може здійснювати свою юрисдикцію, коли принаймні частина [злочинної] поведінки відбувається на території держави-учасниці – в цьому випадку жертви перетинають територію Литви та інших держав-учасниць унаслідок висилання або інших примусових дій та/або інших пов'язаних злочинів".

На рішення про передання Литвою матеріалів про Лукашенка до Міжнародного кримінального суду відреагувала в Telegram лідерка білоруських опозиціонерів, голова Єдиного перехідного кабінету Білорусі Світлана Тихановська.

"Ми вдячні литовському уряду за принципове рішення та дії. Для сотень тисяч жертв, для всіх жертв репресій це дає надію на справедливість, на те, що злочини не залишаться безкарними. Винних мають притягнути до міжнародної відповідальності, репресії мають припинити, всі незаконно засуджені мають бути звільнені та реабілітовані", – заявила вона.

Контекст:

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися чергові вибори президента. За офіційними даними, перемогу в них ушосте здобув Лукашенко. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – перемогу опозиціонерки Світлани Тихановської.

Після виборів президента 2020 року в Білорусі розпочалися масові акції протесту незгодних із їхніми результатами. Їх жорстко розганяли, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох. На піку в мітингах брало участь кілька сотень тисяч людей, 2021 року протестна активність припинилася, але силовики й далі затримували опозиціонерів.

На початку липня 2024 року в Білорусі відпустили 10 політв'язнів, яких тримали під вартою за незгоду з політикою Лукашенка. За даними ЗМІ, серед них був 67-річний Григорій Костусєв, затриманий 2021 року у справі про "держпереворот" і нібито підготовку замаху на Лукашенка.

Станом на 20 серпня в Білорусі політв'язнями визнано 1366 осіб, а правозахисникам відомі понад 7 тис. фігурантів кримінальних справ із 2020 року, написала "Весна".