Наказ про стрільбу на ураження в Казахстані необхідно скасувати – Блінкен

Блінкен зазначив, що тему військ Росії в Казахстані можуть обговорити на перемовинах США і РФ
Фото: EPA
Держсекретар США Ентоні Блінкен розкритикував і закликав скасувати наказ президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва про вогонь на ураження без попередження по протестувальниках. Він говорив про це в інтерв'ю ABC News, опублікованому 9 січня.

"Це те, що я рішуче відкидаю. Наказ стріляти на ураження в тому вигляді, у якому він існує, неправильний, його необхідно скасувати", – сказав голова Держдепу.

Держсекретар США не відкинув, що тему військ Росії у Казахстані можуть порушити на перемовинах США і РФ, які відбудуться 10 січня.

Блінкен також заявляв, що у США виникають запитання, чому влада Казахстану вважала за необхідне покликати у країну війська блоку Організації Договору про колективну безпеку, який очолює Росія. На його думку, влада Казахстану має бути здатною підтримувати порядок і захищати державні інститути, водночас поважаючи права мирних демонстрантів.

Контекст:

Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, столиці Нур-Султані.

4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. 

5 січня президент Казахстану відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизельне паливо та усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні тривають.

5 січня на всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.

Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн ОДКБ  (до складу входять Вірменія, Білорусь, Росія, Казахстан, Таджикистан та Киргизстан). Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" у цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану відправили 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.

Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.

Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.

Уранці 9 січня у МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізовано", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій.

9 січня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Офіційні дані про жертв серед протестувальників – 26 убитих і понад 1 тис. постраждалих – не оновлювали з 6 січня. 9 січня влада повідомила про 164 загиблих під час протестів, але пізніше це повідомлення назвали технічною помилкою.

У протестувальників немає централізованого штабу, і інформацію від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж називала влада.

Станом на 10 січня в країні затримано майже 8 тис. людей, у міноборони країни пообіцяли, що "спецоперація триватиме до повного знищення терористів".