У Казахстані поліція оголосила про "таємні захоронення" учасників протестів в Алмати
У департаменті поліції Алмати стверджують, що виявили таємні захоронення "загиблих бойовиків", які брали участь у січневих подіях у Казахстані. Про це 20 січня поінформував Telegram-канал "Алматинская трагедия", який публікує офіційну інформацію щодо антитерористичної операції у країні.
"Так, підтверджую інформацію. Таємні поховання проводили для того, щоб ускладнити ідентифікацію учасників заворушень", – сказала представник поліції Алмати Салтанат Азірбек.
Канал також наводить інформацію начальника департаменту поліції Алмати Каната Таймерденова, що "під час заворушень було скоєно приблизно сім нападів на морг, і 41 тіло загиблих викрали невідомі особи".
7 січня, на шостий день масових протестів у Казахстані, президент Касим-Жомарт Токаєв дозволив силовикам стріляти без попередження.
10 січня Токаєв заявляв про напад на країну "міжнародних терористів" і про те, що бойовики забирали тіла своїх бійців із місць боїв і вивозили їх із моргів.
15 січня Генпрокуратура Казахстану заявляла про щонайменше 225 загиблих і 4578 постраждалих під час протестних акцій у країні.
Представники опозиції вважають, що дані про загиблих занижені.
Контекст:
У перші дні січня Казахстан охопили масові протести. Акції, які почалися як локальні мітинги проти підвищення цін на скраплений газ, набули загальнонаціонального й політичного характеру. Однією з вимог протестувальників було повне усунення від влади першого президента країни Нурсултана Назарбаєва. Невдовзі протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу запровадити на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизельне пальне та усунув Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести у країні тривали.
5 січня на всій території Казахстану запровадили режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" у зв'язку із протестами й попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан і Росія.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Невдовзі вони "розпочали виконання завдань" у цій країні. Сили ОДКБ очолював командувач повітрянодесантних військ РФ Андрій Сердюков, який керував окупацією Криму.
Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані успішно завершено. 13 січня у міноборони РФ повідомили, що військові із країн ОДКБ почали залишати Казахстан, виведення військ планують завершити 19 січня.