У Польщі "без поспіху" подумають про екстрадицію українця, підозрюваного в підриві газопроводів

Семоняк вірить у "мудрість суддів"
Фото: EPA

Польща не вирішила, чи екстрадуватиме в Німеччину заарештованого українця, підозрюваного в підриві газопроводу "Північний потік – 2" 2022 року. Про це 2 жовтня заявив в ефірі TVP Info міністр – координатор спецслужб Польщі Томаш Семоняк, повідомляє PAP.

Журналіст запитав міністра, чи має, на його думку, Польща екстрадувати до Німеччини українця Володимира Ж., якого 1 жовтня заарештували на сім діб.

"Я вважаю, що тут немає абсолютно жодних підстав для будь-яких поспішних дій. Це надзвичайно серйозна справа, і я вважаю, що наша прокуратура й наш суд мають її ретельно розслідувати", – сказав Семоняк.

За його словами, розслідування має відбуватися "без будь-якого політичного тиску, без будь-якого поспіху".

Міністр наголосив, що суд має бути "абсолютно впевненим", перш ніж ухвалювати рішення, і нагадав, що Польща – правова держава.

"Німці мають право звернутися до нас, вони мали право видати європейський ордер на арешт, але саме польський суд ухвалить рішення", – наголосив Семоняк.

Він заявив, що вірить у "мудрість суддів" і в те, що вони не діятимуть під політичним тиском чи тиском ЗМІ.

Володимира Ж. затримали в польському місті Прушкув.

Контекст:

У ніч на 26 вересня 2022 року на газопроводах "Північний потік" і "Північний потік – 2", які пролягають дном Балтійського моря, зафіксували підводні вибухи й витік газу. Міністри оборони Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії й Ісландії визнали інцидент диверсією, на місці виявили сліди вибухових речовин. Розслідування 2024 року припинили, не назвавши винуватців. Німеччина видала ордери на арешт сімох українців, яких підозрюють у причетності до підриву.

Нелегітимний президент країни-агресора РФ Володимир Путін заявляв, що пошкодження газопроводів "Північний потік" і "Північний потік – 2" організували західні країни, а США "є головним вигодонабувачем". Західні країни свою причетність до інциденту заперечують. В Офісі президента України вважають, що диверсія на газопроводах була вигідна Росії, й заперечують причетність Києва.