Від вибуху польського літака до збиття MH17, або Спецоперація Путіна із "зачистки" виконавців авіакатастроф. Розслідування
10 квітня 2010 року в небі над Смоленськом зазнав аварії польський президентський авіалайнер. Усі, хто перебував на борту, – перші особи держави, вище військове командування, політики та посадовці, загалом 98 осіб, зокрема члени екіпажу, – загинули. 17 липня 2014-го над окупованою територією Донецької області із зенітно-ракетного комплексу "Бук" було збито малайзійський Boeing МН17. Усі 298 осіб на борту загинули. Незважаючи на часовий розрив і різні обставини, ці дві трагедії пов'язує головне – замовник, переконаний генерал-лейтенант СБУ Григорій Омельченко. У своїй статті для "ГОРДОН" він не тільки назвав імена безпосередніх виконавців злочину, а й простежив їхню подальшу долю, що дає можливість стверджувати: президент РФ Володимир Путін почав активно "зачищати" сліди.
"Бо немає нічого таємного, що не стало б явним.
Ні таємного, що не стало б відомим і не виявилося б"
Біблія, Євангеліє від Марка і Луки
Увечері 1 січня вже нового, 2018-го, року російські ЗМІ з посиланням на анонімне джерело у МЗС України (або без зазначення джерел) масово поширили "сенсаційну інформацію", що голландські слідчі оприлюднять прізвища 120 осіб, причетних до знищення малайзійського пасажирського літака рейсу МН17 у небі над Донбасом.
Новину було підхоплено і розтиражовано іноземними, а також українськими ЗМІ, вона пішла гуляти по всьому світу. Жодне з видань, які розповсюдили цю "сенсацію", ні на йоту не сумнівалося, що вона достовірна, а не чергова пропагандистська "качка", запущена агентурою ФСБ за вказівкою президента Росії Путіна. Першим, хто поширив ФСБшний "ексклюзив", було видання "Московский комсомолец", менше ніж за півтори години новину також оприлюднило газпромівське видання "Эхо Москвы".
Правдивості цій дезінформації надавала обіцянка окремих високопосадовців Нідерландів, Малайзії, Австралії наприкінці минулого або на початку цього року оприлюднити прізвища осіб, винних у збитті лайнера рейсу МН17.
Світова спільнота з нетерпінням очікувала на прес-конференцію (схожу на ту, яку 28 вересня 2016 року проводили міжнародні слідчі) або на офіційне повідомлення Генеральної прокуратури Нідерландів, не підозрюючи, що це чергова "деза" Кремля, яку він неодноразово підкидав у справі про знищення малайзійського літака, щоб увести в оману світ і уникнути відповідальності за вчинений терористичний акт, що забрав життя 298 осіб.
Що ж зумовило брехню Москви?
Якою була емоційно-нервова реакція Путіна на запитання про неповернення Росією уламків польського літака, міг бачити весь світ
I. Чергова московська "качка"
Приблизно за півтори години після її появи у ЗМІ я одержав конфіденційну інформацію, що вкинутий кремлівський фейк міг бути реакцією президента РФ на моє інтерв'ю "У ситуації, що склалася, ліквідацію Путіна буде визнано законною, за аналогією з убивством Усами бен Ладена", яке було розміщене на сайті інтернет-видання "ГОРДОН" о 10 годині 14 грудня 2017 року (за годину до початку його прес-конференції в Москві).
В інтерв'ю я розповів про результати власного розслідування Смоленської трагедії, роль Путіна в організації та реалізації операції зі знищення польського президентського літака, вплив керівництва Росії на перебіг слідства і причини його небажання повернути полякам уламки Ту-154.
Упродовж години інтерв'ю із посиланням на видання "ГОРДОН" було передруковане десятками інших інтернет-видань та інформагентств, що дало можливість мільйонам людей ознайомитися з ним, що викликало громадський резонанс у справі про катастрофу польського літака під Смоленськом.
За годину після появи мого інтерв'ю (об 11.00 за київським часом) Путін розпочав підсумкову щорічну прес-конференцію для вітчизняних і зарубіжних журналістів. Присутній на прес-конференції кореспондент польського телеканала ТVN Анджей Зауха запропонував Путіну прокоментувати неповернення Росією уламків польського літака та його підрив перед приземленням.
Якою була емоційно-нервова реакція Путіна (майже за Фрейдом) на це запитання, міг бачити весь світ. Ледве стримуючи себе, Путін заявив, що, якщо був вибух на літаку, то вибухівку заклали у Варшаві, там і шукайте, а не в нас. А на запитання, коли ж Росія поверне Польщі уламки літака, Путін так і не відповів.
Підтвердження (чи спростування) одержаної інформації про реакцію Путіна на моє інтерв'ю чекати довелось недовго. Під вечір цього самого дня заступник генерального прокурора України Євген Єнін заявив, що інформація про наміри міжнародних слідчих оприлюднити 2 січня прізвища 120 осіб, причетних до катастрофи малайзійського літака рейсу МН17, не відповідає дійсності.
Єнін, зокрема, зазначив: "Повідомлення у ЗМІ про нібито намір оприлюднити прізвища міфічних 120 осіб, причетних до збиття малайзійського Boeing МН17, не відповідають дійсності та є нічим іншим, як спробою російської пропаганди відволікти увагу від звинувачень у Смоленській трагедії".
Вкидаючи у ЗМІ зазначену дезінформацію, ФСБ РФ припустилася шаблонності і повторення у своїх діях, розраховуючи на те, що ніхто не зверне на це уваги. Нагадаю.
Росія підірвала довіру до слідства і правоохоронних органів Польщі. А найголовніше – польське суспільство було розділене на непримиримих опонентів щодо причин катастрофи літака
У жовтні 2012 року агентура ФСБ підсунула головному редактору впливової польської газети Rzeczpospolita ("Річ Посполита". – "ГОРДОН") Томашу Врублевському і кореспонденту газети Цезару Гмизі інформацію із посиланням на польських слідчих, що на уламках літака президента Леха Качинського було виявлено сліди вибухівки. Газета опублікувала сенсаційну резонансну статтю Цезара Гмизи "Тротил на крилах Туполєва". У ній повідомляли, що польські прокурори і слідчі виявили "сліди тротилу і нітрогліцерину на 30 пасажирських сидіннях, у місці з'єднання крил із фюзеляжем, а також на землі серед уламків".
Перед виходом публікації Томаш Врублевський спілкувався з генеральним прокурором Польщі Анджеєм Шереметом, який підтвердив цю інформацію. Проте згодом представник військової прокуратури Польщі Іренеуш Шелянг повідомив, що польські слідчі, котрі працювали у Смоленську, заперечили наявність тротилу на уламках літака.
Газета опублікувала спростування статті: "Ми припустилися помилки, написавши про тротил і нітрогліцерин. Версії про вибух залишаються безпідставними". У ситуації, яка склалася, головний редактор газети змушений був подати у відставку, "піклуючись про добре ім'я газети". Звільнено було й автора статті Гмизу.
Наївно думати, що головні редактори російських видань (багато з яких є агентами спецслужб Росії) підуть у відставку за поширення брехні Кремля на весь світ.
Підкинута польській газеті дезінформація мала далекоглядну мету. У разі, якщо буде встановлено реальні докази підриву президентського літака іншим видом вибухівки (наприклад, термобаричним зарядом) або імпульсним ударом високочастотної електромагнітної гармати "Ніка", можна буде говорити полякам: ви вже стверджували, що були сліди тротилу і нітрогліцерину, а потім же самі себе і спростували. Або на зразок того, що заявив Путін на згаданій прес-конференції: "Ми втомилися від такого блефу. Це нісенітниця якась. Кажуть дурниці..."
Окрім того, через агентуру спецслужб і ЗМІ, зокрема іноземні (багато з яких Москва підгодовує грошима "Газпрому" і які є агентами впливу Кремля), Росія добилася того, що було дискредитовано одну з найвпливовіших польських газет, підірвано довіру до польського слідства і правоохоронних органів Польщі. А найголовніше – польське суспільство було розділене на непримиримих опонентів щодо причин катастрофи президентського літака і сьогодні перебуває у стані "холодної громадянської війни".
Цьогорічне січневе опитування, проведене SW Research для польської газети Rzeczpospolita, засвідчило: 35,8% респондентів уважає, що причинами авіакатастрофи став природний і людський фактори – сильний туман, зіткнення з деревами (якого, як установили експерти, не було, уламки літака почали падати за 40 метрів до них) і помилка екіпажу літака. Натомість 36,1% опитаних поляків не довіряє таким висновкам і вважає, що літак було підірвано, а ще 28,1% – не мають своєї думки стосовно цього. На думку більшості опитаних поляків, польська влада за всі ці роки виявилася неспроможною дати громадськості повну, аргументовану й однозначну версію причин авіакатастрофи й установити справжніх винуватців Смоленської трагедії.
10 січня 2018 року в Польщі було оприлюднено висновки технічного звіту незалежної міжнародної комісії, котра досліджувала наявні речові докази причин катастрофи президентського літака. Експерти встановили факт внутрішнього вибуху, який став первинним джерелом руйнування лівого крила Ту-154. Міжнародний експерт Френк Тейлор пояснив, що було кілька джерел вибуху, зокрема у крилі, у слоті й у центроплані літака, що підтвердив аналіз механізму удару дверей об землю. Дерева ж не мали впливу на первинне руйнування крила. "Ці висновки прийняли всі члени комісії, і вони є одним із основних тверджень технічного звіту", – ідеться в заяві міноборони Польщі.
Експерти підтвердили мої висновки, викладені в зазначеному інтерв'ю, що літак було підірвано в повітрі під час заходження на приземлення.
США передали таємні супутникові знімки, які беззаперечно свідчать: малайзійський літак було збито з території, яка підконтрольна російським військовим підрозділам та їхнім найманцям
II. Кремль – убивця
Пропоную читачам видання "ГОРДОН" ознайомитися з результатами мого приватного розслідування про обставини збиття малайзійського літака в небі над Донбасом.
Наприкінці вересня 2016 року топ-новиною ЗМІ став звіт Міжнародної слідчої групи (МСГ), яка розслідує причини катастрофи літака "Малайзійських авіаліній", що виконував рейс МН17 з Амстердама (Нідерланди) до Куала-Лумпура (Малайзія). Авіакатастрофа сталася у повітряному просторі України 17 липня 2014 року, о 16.20 за київським часом (остання відповідь екіпажу літака була зафіксована о 15:19:56 і тривала три секунди).
Уламки літака впали поблизу міста Торез Донецької області, на території, яку контролюють російські військові та їхні найманці. На борту літака перебувало 298 людей із 18 країн світу (15 членів екіпажу, 283 пасажири, зокрема 80 дітей). Усі загинули.
Міжнародні слідчі (у складі представників Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів і України, яких очолює Генеральна прокуратура Нідерландів) стверджують: "Ми маємо у своєму розпорядженні незаперечні докази того, що авіалайнер рейсу МН17 було збито російською ракетою серії 9М38, запущеної з установки "Бук" із сільськогосподарського поля площею 500х600 метрів у районі смт Первомайське. У радіусі п'яти кілометрів це найвища точка. Цей район (недалеко від Тореза і Сніжного. – Авт.) на той момент перебував під контролем проросійських сепаратистів і бойовиків. Самохідна вогнева установка "Бук" була доправлена в Україну з Російської Федерації і, після того як вона була використана для атаки на авіалайнер рейсу МН17, була знову повернута на територію Росії".
Висновки МСГ базуються на левовій частині доказів, які за "гарячими слідами" здобула Служба безпеки і Головне управління розвідки МО України, а також доказах, наданих мною наприкінці 2014 року та міжнародною журналістською групою Bellingcat.
Журналісти, ознайомлені з результатами розслідування, зазначили, що МСГ підтвердила раніше оприлюдненні мною висновки про те, що малайзійський Boeing було збито над Донбасом російським "Буком", а також підтвердила маршрут його транспортування з Росії в Україну і назад.
Конгресмен США Чарлі Кент заявив: "Цей звіт лише підтверджує те, що ми знали. Він повинен посилити нашу відданість зберігати жорсткі санкції проти Росії, поки та не змінить своєї поведінки у Східній Європі".
США передали МСГ таємні супутникові знімки Донбасу за 17 липня 2014 року і звіт із висновками експертів, які беззаперечно свідчать: малайзійський літак було збито ракетою "земля–повітря", запущеною із зенітно-ракетного комплексу (ЗРК) "Бук" із території Донецької області, яка підконтрольна російським військовим підрозділам та їхнім найманцям – бойовикам-сепаратистам. Отримані матеріали долучено як докази до кримінальної справи і використано слідчими під час її розслідування. Про це повідомив генеральний прокурор Нідерландів Фред Вестербеке, який очолює слідчу групу.
Командир і оператори радіолокаційної станції знали, що виявлена ціль була пасажирським літаком. Але з Москви був наказ: ціль знищити!
У жовтні 2014 року президент Федеральної розвідувальної служби Німеччини Герхард Шиндлер доповів членам парламентського контрольного органу Бундестагу ФРН, що катастрофу малайзійського літака рейсу МН17 у небі над Східною Україною здійснили пострілом із ЗРК "Бук" проросійські сепаратисти. Тоді ще німецька розвідка не знала, що "Бук" завезено з Росії і літак було збито російським військовим екіпажем.
Зазначу, що вже за кілька днів після збиття літака спецслужби України встановили, він був збитий ЗРК "Бук-М1", завезеним із Росії в Україну. У середині липня 2014 року біля кордону з Україною було сім таких установок, передислокованих із Курська, де перебуває 53-тя зенітно-ракетна бригада ППО Росії. Було заплановано широкомасштабне вторгнення російських військ в Україну, а "Буки" мали їх прикривати від української авіації і танків.
Експерти з Варшави, Лондона і Мюнхена виявили на уламках літака і тілах загиблих осколки російської боєголовки моделі 9N314M ракети класу "земля–повітря" серії 9M38, якими оснащують російські ЗРК "Бук". Такої модифікації ракет і боєголовок на озброєнні ЗС України немає й ніколи не було.
Для ведення ефективної прицільної стрільби до складу бойової одиниці ЗРК "Бук-М1" входить: мобільний командний пункт (КП) 9С470М1-2; мобільна радіолокаційна станція виявлення цілі (РЛСВЦ) 9С18М1 із дальністю виявлення цілі не менше ніж за 100 км; самохідна вогнева установка 9А310М1-2 (саме таку установку, бортовий номер 332 з російським екіпажем, і було доправлено з Росії в Донецьку область України, у місцевість, контрольовану російськими військовими підрозділами та їхніми найманцями-сепаратистами, ракетою з якої і було збито малайзійський літак).
Самохідна вогнева установка "Бук" може самостійно здійснювати запуск ракети, але її оператор, як стверджують військові експерти, "не знатиме, куди він стріляє, оскільки невідомо, де перебуває ціль". Пускова установка має і свій радар, який відстежує ціль. Однак навіть за наявності досвідченого оператора, як зазначають військові, які служили у військах ППО, "цей радар не дуже точний, йому дуже важко відрізнити військовий літак від цивільного і взагалі визначити тип літального апарата". Екіпаж "Бука" складається з трьох військових: двох офіцерів (командира й оператора установки) і водія-механіка.
Щоб одержати базовий рівень знань для управління "Буком", необхідне спеціальне навчання не менше ніж протягом року, а для професійного рівня – до трьох років. Тому керувати "Буком", а тим більше прицільно запускати з нього ракети, "донецькі ополченці" (гірники, трактористи, комбайнери) ніяк не могли.
За висновками експертів і моєю інформацією, діями екіпажу пускової установки "Бук", яка була на сільськогосподарському полі біля смт Первомайське (поряд із селищем Сніжне) Донецької області, керували російські офіцери з КП і РЛСВЦ, які перебували на території Росії, недалеко від кордону з Україною. Літак було збито приблизно за 40 км від кордону з Росією.
РЛСВЦ виявила ціль (малайзійський літак замість російського, обидва цивільні Boeing, пролітали майже в один і той самий час в одному і тому самому ешелоні повітряного простору майже на однакових висотах, маршрути яких перетнулися о 16.10), захопила її, передала координати цілі на КП і пускову установку "Бук" (бортовий номер 332) і супроводжувала ціль до моменту її знищення о 16.20.
Командир і оператори РЛСВЦ та на КП знали, що виявлена ціль (за її параметрами: висота, швидкість, обсяги та інші дані) була пасажирським літаком. Але з Москви був наказ: ціль знищити! На думку військових спеціалістів, екіпаж "Бука" міг і не знати, що запускають ракету в пасажирський літак.
На провідного в Україні експерта-вибухотехніка було вчинено замах. За п’ять днів він мав у Гаазі подавати результати експертизи вражаючих елементів ракети, запущеної з російського "Бука"
18 листопада 2015 року на директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, генерал-майора, провідного в Україні експерта-вибухотехніка, який має міжнародний сертифікат, Олександра Рувіна було вчинено замах (дістав три кульові поранення біля свого будинку). Саме під його керівництвом було проведено унікальну біохімічну експертизу вражаючих елементів російської ракети, запущеної з російського "Бука", і українських зенітних ракет "земля–повітря" і ракет "повітря–повітря", яка однозначно встановила непричетність України до знищення малайзійського літака. Експерти встановили, що Boeing було збито російською ракетою.
За п’ять днів (23 листопада) Рувін мав у Гаазі подавати МСГ (експертом якої він є) результати експертизи. Після лікування за кордоном і повернення в Україну на Рувіна 11 квітня 2016 року було вчинено повторний замах – стріляли в автомобіль, у якому він їздив, але, за щасливою випадковістю, його в ньому не було.
Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос заявив, що кілера та інших учасників замаху на Рувіна затримано, а замовники й організатори злочину перебувають у Росії. Не відкидаю й іншої версії замаху на життя Олександра Рувіна. Замах міг бути пов'язаний із його професійною діяльністю в інших справах. Це повинне встановити слідство.