Кулеба відреагував на заяви про "розмінювання" територій на членство в НАТО: Жодної торгівлі бути не може
17 серпня 2023, 11.18
Україна не "торгуватиме" територіями. Про це міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба нагадав в ефірі "1+1" уранці 17 серпня, коментуючи висловлювання глави апарату генерального секретаря НАТО Стіана Єнсена, який припустив можливість територіальних поступок в обмін на членство України в НАТО.
"Я думаю, що рішення може полягати в тому, щоб Україна відмовилася від території і натомість здобула членство в НАТО. [...] Я не кажу, що так має бути. Але це може бути можливим рішенням", – заявив Єнсен 15 серпня, наголосивши, що Україна сама має вирішувати, коли і на яких умовах вона хоче вести переговори з Росією.
Кулеба наголосив, що генсек НАТО Єнс Столтенберг і глава його апарату – різні люди, і позиція Столтенберга щодо цього питання збігається з позицією України.
"Президент неодноразово спілкувався з генеральним секретарем Столтенбергом, я підтримую з ним дуже тісні стосунки і запевняю вас, що позиція генсека є абсолютно чіткою і саме такою, як в України, – ніякої торгівлі українськими територіями бути не може. Ми всі маємо бути зосереджені й ми працюємо над тим, щоб Україна якнайшвидше рухалася до членства в НАТО, а не обговорювати опції. Що стосується конкретної заяви, то вона там була на дискусійному клубі... Ну, всі хочуть сказати щось розумне, креативне", – додав глава МЗС.
Відповідаючи на запитання, чому з'являються такі заяви, Кулеба продовжив, що не всі у світі хочуть перемоги України.
"Розставлю крапки над "і". Чи хочуть усі у світі сильної та переможної України? Очевидно, що ні. Чи схиляють Україну уряди інших країн, чи натякають вони, що "все, треба щось здавати"? Абсолютно ні, цього немає. Чи є голоси різних експертів – і підкуплених, і щирих та корисних ідіотів, там є дуже різні експерти, журналісти – про те, що "треба щось робити, так не вийде, треба переговори, треба, щоб Україна йшла на поступки". Але я чітко бачу тенденцію, що з кожною перемогою України на дипломатичній арені або на фронті ці голоси одразу ж притихають. Пройшла зустріч у Джидді по формулі миру – одразу ці голоси трохи тихіші, бо вже не скажеш, що Україна програє, коли такі великі події. Бере українська армія якесь село – одразу ці голоси стають тихіші. Тому чим більше ми перемагаємо, тим більше забиваємо ці голоси в кутки", – наголосив Кулеба.
Слова Єнсена розкритикували також в Офісі президента України та РНБО. Офіційний представник Альянсу підкреслив, що блок підтримує Україну і відданий досягненню справедливого і міцного миру. 16 серпня Єнсен попросив вибачення за цю свою заяву. "Я не мав так говорити. Це була помилка", – наголосив чиновник. У Білому домі заявили, що немає розмов про ймовірність прийняття в Альянс України без територій, які опинилися під контролем РФ.
Контекст
- На тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Протягом останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ в Альянс зафіксовано в її Конституції.
- У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020 року Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
- 14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО. Проте плану дій щодо членства Україні не надали.
- У підсумковому документі саміту НАТО, який відбувся у Вільнюсі 11–12 липня 2023 року, зазначено, що Україні для вступу в блок уже не потрібен план дій щодо членства, але поки що в ньому немає запрошення в Альянс. "Ми будемо готові спрямувати Україні запрошення до вступу в Альянс, коли союзники погодяться із цим і буде виконано відповідні умови", – ідеться в комюніке.
- Українська влада неодноразово заявляла, що налаштована на деокупацію всіх захоплених із 2014 року українських територій, зокрема Криму. Наприклад, у квітні глава МЗС Дмитро Кулеба зазначав, що Україна готова обговорювати будь-який мирний план, який не веде до здавання територій чи заморожування конфлікту.