Із ситуації, яка склалася в Казахстані, для Росії немає прийнятного виходу. Таку думку на своїй сторінці у Facebook висловив російський історик, опозиціонер Андрій Зубов.
"Мої друзі серед мирних демонстрантів розповідають, як дужі казахстанські хлопці в пуховиках, швидко відтіснивши їх убік, закидали "коктейлями Молотова" будівлю алматинського градоначальства. А Комітет національної безпеки сам дозволив їм швидко озброїтися і передав техніку. Коли [президент Казахстану Касим-Жомарт] Токаєв зрозумів, що всі силовики або причаїлися, або виступили проти нього, він, відкинувши на радість [президенту РФ Володимирові] Путіну свої хитромудрі плани стати новим Лі Куан Ю (перший прем'єр-міністр Сінгапуру. – "ГОРДОН"), пішов на поклін у Кремль. І Кремль, на свою голову, відповів на цей поклін скеруванням військ. Тепер у казахів стрілятимуть росіяни. І це обурить усіх – і освічених західників, і культурних казахстанських патріотів, і найтемніших ісламських фундаменталістів", – наголосив історик.
Він вважає, що у влади РФ залишається лише один варіант – повна зміна курсу своєї зовнішньої політики.
"Дай бог, якщо я помилюся, але фундаменталістам відступати тепер нікуди, і в горах Алатау почнеться партизанська війна, якій співчуватиме майже все населення Казахстану, та й усієї Середньої Азії. Оскільки цю війну всі вважатимуть не громадянською (що ще пів біди), а колоніальною і, що ще страшніше, міжрелігійною. Із цієї ситуації для Росії доброго виходу тактично немає. Він є лише стратегічно – у повній зміні зовнішньополітичного та внутрішнього курсу. Своєю боротьбою з НАТО, своїм цілуванням [радянського диктатора Йосипа] Сталіна, своєю дружбою з Китаєм, Іраном, та й із талібами Кремль загнав усіх нас у глухий кут – і казахів, і росіян", – резюмував Зубов.
Контекст
- Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату з протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися й в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
- 4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
- 5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизельне паливо.
- Незважаючи на це, протести у країні тривають. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
- 5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
- Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан.
- Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" в цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану буде скеровано 2,5 тис. військових із країн організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
- Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені. 7 січня державний телеканал "Хабар 24" із посиланням на МВС Казахстану повідомив, що внаслідок спецоперацій силовиків 6–7 січня було вбито 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення.
- У міністерстві внутрішніх справ Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів було вбито 18 силовиків, також постраждало 748 співробітників органів внутрішніх справ та військовослужбовців Нацгвардії.
- Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.