"Якщо Україна стане членом НАТО і повертатиме собі Крим". Путін натякнув на використання ядерної зброї в разі війни з Альянсом
8 лютого 2022, 10.47
Військовий потенціал Альянсу та Росії непорівнянний, але в разі ядерного конфлікту переможців не буде.
Про це на пресконференції за підсумками переговорів із президентом Франції Еммануелем Макроном заявив президент Росії Володимир Путін.
Текстову версію заходу опубліковано 8 лютого на сайті Кремля.
Путін побоюється, що Україна після вступу до НАТО зможе повернути Крим.
"Якщо Україна буде в НАТО й у воєнний спосіб повертатиме собі Крим, європейські країни автоматично будуть втягнутими у воєнний конфлікт із Росією. Звісно, потенціал об'єднаної організації НАТО і Росії непорівнянний, – сказав Путін під час спільної пресконференції з Макроном. – Але ми також розуміємо, що Росія – одна з провідних ядерних держав, а за деякими компонентами сучасності багатьох навіть випереджає. Переможців не буде. Ви опинитеся втягнутими в цей конфлікт без своєї волі".
Голова комітету з міжнародних справ Сейму Литви Жигімантас Павіліоніс, який займався процесом вступу Литви до ЄС, у квітні 2021 року висловив думку, що якщо Україна вступить до НАТО, звільнення Криму і Донбасу відбудеться не за п’ятою статтею.
"Я думаю, [неможливість задіяти ст. 5] буде дуже зрозуміло зумовлена як умова вашого вступу", – сказав Павіліоніс.
У ст. 5 Північноатлантичного договору зазначено, що збройний напад на один або кількох членів НАТО розглядатимуть як напад на весь Альянс, і інші його учасники нададуть військову допомогу, включно із застосуванням збройних сил "із метою відновлення і збереження безпеки". Членами НАТО є 30 держав.
8 лютого Макрон здійснить візит до Києва, де поспілкується з президентом України Володимиром Зеленським.
Контекст
- Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".
- 7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
- У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України до НАТО.
- 17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордону України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США повинні взяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" й відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
- 10-го, 12-го і 13 січня 2022 року відбулися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що від США і НАТО не надійшло жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація і наслідки.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
- У Білому домі повідомили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США занепокоєні через переміщення російських військ на навчання до Білорусі.
- 26 січня США і НАТО передали письмову відповідь РФ на її вимоги щодо "гарантій безпеки". За словами глави МЗС Росії Сергія Лаврова, у відповіді США немає "позитивної" для РФ реакції щодо подальшого розширення НАТО на схід.
- 2 лютого текст відповіді США і НАТО опублікувало іспанське видання El País. Штати та Альянс повторили РФ свою позицію про відданість політиці відкритих дверей в НАТО.
- Путін заявив, що РФ передасть у Вашингтон і Брюссель відповідь на листи від США і НАТО щодо "гарантій безпеки".