Олександр Лукашенко, який перебуває при владі в Білорусі, розкритикував посла Білорусі в Ризі за те, що той не відреагував "по-чоловічому" на інцидент із білоруським прапором і не "набив пику" латвійським офіційним особам. Про це він заявив на нараді 20 липня, повідомляє пресслужба президента Білорусі.
24 травня в Ризі, де було вивішено прапори країн – учасниць чемпіонату світу з хокею, міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс і мер Риги Мартіньш Стакіс замінили державний прапор Білорусі на біло-червоно-білий прапор. Мер латвійської столиці зазначив, що цей жест – ініціатива Ризької думи, яку їй довірила білоруська опозиція. Ця ситуація призвела до дипломатичної кризи і заморожування відносин між Латвією і Білоруссю.
"Якщо в Ризі хтось, мерзотник якийсь, доторкнувся до білоруського прапора і почав його там рвати, знімати, ну то посол має вийти і публічно із загрозою, може, для власного життя, набити тому мерзотнику пику, по-чоловічому кажучи. А в нас тиша. І в МЗС тиша, щоб ви знали (для журналістів кажу), поки президент не тупнув ногою", – заявив Лукашенко.
Він розкритикував і деяких інших керівників диппредставництв Білорусі, які "пустили на самоплив" ситуацію у своїх колективах і відкрито перейшли на бік противників чинної влади.
"Такі приклади вам добре відомі. Колишні посли в Аргентині (Володимир Астапенко), Іспанії (Павло Пустовий), Словаччини (Ігор Лещеня), Латвії (Василь Маркович), колишні керівники закордонних установ у Швейцарії (Павло Мацукевич), Дубаї (Ігор Бондарєв). Я вже не кажу про [Павла] Латушка, який із 21 року свого дипломатичного стажу 17 років провів за кордоном", – заявив Лукашенко.
Усіх їх раніше звільнили і Лукашенко позбавив їх дипломатичних рангів.
Він пообіцяв "не панькатися зі зрадниками" і надалі позбавляти рангів "усіх, хто не виправдав високого звання дипломата".
Також Лукашенко розпорядився скоротити склад посольств у країнах ЄС. На його думку, одного посла з помічником у двокімнатній квартирі буде досить.
Контекст
- 9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
- Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
- 23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
- Після цього ЄС, США, Великобританія ввели кілька пакетів санкцій проти оточення Лукашенка, до санкцій приєдналася Україна. Євросоюз до списку санкцій заніс і Лукашенка.
- 2021 року масові вуличні протести в Білорусі припинилися.