"Тільки в одному морзі 600". Казахстанський опозиціонер заявив, що влада занизила кількість жертв протестів
18 січня 2022, 19.59
Інформація влади Казахстану про 225 загиблих під час масових протестів не відповідає дійсності. Про це в ефірі радіостанції "Эхо Москвы" заявив 17 січня казахстанський опозиціонер Мухтар Аблязов, який живе за кордоном.
"Про жертви. Щоб ви розуміли, масштаб лиха в багато разів більший. Зазвичай режим завжди демонструє якусь цифру, і вона щонайменше у 10 разів менша за реальність. 225 людей нібито загиблих. Я точно знаю, що станом на 12 січня тільки в одному морзі, у центральному, було померлих понад 600 людей. Тобто в мене є багато свідків, які забирали своїх родичів і стояли в черзі за 600", – сказав він.
За даними опозиціонера, така кількість загиблих лише в одному морзі Алмати, а загалом їх п'ять.
"Якщо тільки в центральному морзі стільки, то щонайменше понад тисяча загиблих тільки в Алмати. А такі тотальні розстріли з автоматів, кулеметів та гранатометів були у великих містах, як Шимкент (мільйонники). Розстріли були в Таразі, Кизилорді, Актобе. Тобто реальний рахунок на жертви серйозний. Якщо я скажу понад тисяча, це буде скромна цифра", – заявив Аблязов.
7 січня, на шостий день масових протестів, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв дозволив силовикам стріляти без попередження.
15 січня Генпрокуратура Казахстану заявляла про щонайменше 225 загиблих і4578 постраждалихпід час протестних акцій у країні.
Контекст
- У перші дні січня Казахстан охопили масові протести. Акції, які розпочалися як локальні мітинги проти підвищення цін на скраплений газ, набули загальнонаціонального та політичного характеру. Однією з вимог протестувальників було повне усунення від влади першого президента країни Нурсултана Назарбаєва. Незабаром протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями.
- 5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизельне паливо й усунув Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести у країні тривали.
- 5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану, повідомляли, що він діє до 19 січня. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
- Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" у зв'язку з протестами та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан та Росія.
- Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Незабаром вони "почали виконувати завдання" в цій країні. Сили ОДКБ очолював командувач повітряно-десантних військ РФ Андрій Сердюков, який керував окупацією Криму.
- Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані успішно завершено. 13 січня в міноборони РФ повідомили, що військові з країн ОДКБ почали покидати Казахстан, виведення військ планують завершити 19 січня.
- Режим НС у країні скасовують із 19 січня.