У лікарнях Казахстану після заворушень залишається 200 людей

У перші дні січня Казахстан охопили масові протести. Акції, що розпочалися як локальні мітинги проти підвищення цін на скраплений газ, набули загальнонаціонального та політичного характеру. Однією з вимог протестувальників було повне усунення від влади першого президента країни Нурсултана Назарбаєва. Невдовзі протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями.

5 січня президент Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу запровадити на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизельне пальне та усунув Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести у країні тривали.

5 січня на всій території Казахстану було введено режим надзвичайного стану, повідомляли, що він діє до 19 січня. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.

Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" у зв'язку із протестами та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан і Росія.

Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Невдовзі вони "розпочали виконання завдань" у цій країні. Сили ОДКБ очолив командувач повітрянодесантних військ РФ Андрій Сердюков, який керував окупацією Криму.

Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані успішно завершено. 13 січня в міноборони РФ повідомили, що військові із країн ОДКБ почали покидати Казахстан, виведення військ планують завершити 19 січня.