У ПАРЄ закликали ввести нові санкції проти Білорусі
22 квітня 2021, 12.15
У Парламентській асамблеї Ради Європи 21 квітня закликали держав-членів використовувати універсальну юрисдикцію і "закони Магнітського" для притягнення до відповідальності винних у серйозних порушеннях прав людини в Білорусі. Відповідну заяву опубліковано на сайті ПАРЄ.
Асамблея вітала роботу активістів у Білорусі, які збирають докази тортур і виявляють причетних до них.
Парламентарії вважають заарештованих за участь у протестах проти режиму Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, політичними в'язнями. ПАРЄ закликала негайно їх звільнити.
"Асамблея закликала владу Білорусі почати діалог з опозицією як єдиний спосіб покласти край насильству і порушенням прав людини та провести нові демократичні вибори для розв'язання політичної кризи", – підкреслили в заяві.
19 квітня у французькому Страсбурзі розпочали весняну сесію ПАРЄ, вона триватиме до 22 квітня.
Закони, названі на честь юриста Сергія Магнітського, який помер 2009 року у слідчому ізоляторі в Москві у віці 37 років, ухвалено у США, Канаді та низці держав ЄС. Рада Європейського союзу 2020 року схвалила санкційний механізм за порушення прав людини, його називають "європейським актом Магнітського" за аналогією з ухваленим раніше у США законом.
Контекст
- У Білорусі з 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб, від початку 2021 року протестна активність знизилася). За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває у владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи подавали протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
- Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми та поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
- 23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
- Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
- Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і сімох організацій.
- У жовтні США ввели санкції проти білоруських посадовців. У грудні Сполучені Штати розширили санкції щодо білоруської влади.
- 19 лютого США і Великобританія ввели нові санкції проти Білорусі. Державний департамент США наклав візові обмеження на 43 громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії. До списку санкцій Великобританії увійшло 27 осіб – посадовці, співробітники правоохоронних органів і державних ЗМІ.