Асамблея вітала роботу активістів у Білорусі, які збирають докази тортур і виявляють причетних до них.
Парламентарії вважають заарештованих за участь у протестах проти режиму Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, політичними в'язнями. ПАРЄ закликала негайно їх звільнити.
"Асамблея закликала владу Білорусі почати діалог з опозицією як єдиний спосіб покласти край насильству і порушенням прав людини та провести нові демократичні вибори для розв'язання політичної кризи", – підкреслили в заяві.
19 квітня у французькому Страсбурзі розпочали весняну сесію ПАРЄ, вона триватиме до 22 квітня.
Закони, названі на честь юриста Сергія Магнітського, який помер 2009 року у слідчому ізоляторі в Москві у віці 37 років, ухвалено у США, Канаді та низці держав ЄС. Рада Європейського союзу 2020 року схвалила санкційний механізм за порушення прав людини, його називають "європейським актом Магнітського" за аналогією з ухваленим раніше у США законом.
Контекст
У Білорусі з 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб, від початку 2021 року протестна активність знизилася). За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває у владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи подавали протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми та поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і сімох організацій.
У жовтні США ввели санкції проти білоруських посадовців. У грудні Сполучені Штати розширили санкції щодо білоруської влади.
19 лютого США і Великобританія ввели нові санкції проти Білорусі. Державний департамент США наклав візові обмеження на 43 громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії. До списку санкцій Великобританії увійшло 27 осіб – посадовці, співробітники правоохоронних органів і державних ЗМІ.
+3 Київ
