Санкції діятимуть для "Белнефтехима" і його представництва у США, ВАТ "Белшина", ВАТ "Гродно Азот", ВАТ "Гродно Химволокно", ВАТ "Лакокраска", ВАТ "Нафтан", ВАТ "Полоцк-Стекловолокно", "Белорусского нефтяного торгового дома". Їхній список опублікував мінфін США.
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що з Білоруссю не може бути звичайного бізнесу, оскільки у цій країні "обурливо нехтують права людини". Про це він написав 19 квітня у Twitter.
"Ми закликаємо білоруську владу негайно і беззастережно звільнити всіх політичних в'язнів та почати конструктивний діалог щодо виборів", – підкреслив Блінкен.
Дозвіл на співпрацю американських компаній із держпідприємствами Білорусі діяв із 2015 року, його щорічно поновлювали. Влада США враховувала прогрес у Білорусі у сфері захисту прав людини, зазначив "Голос Америки".
Контекст
У Білорусі із 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб, від початку 2021 року протестна активність спала). За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спершу у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.
У жовтні США ввели санкції проти білоруських чиновників. У грудні Сполучені Штати розширили санкції стосовно білоруської влади.
19 лютого США і Великобританія ввели нові санкції проти Білорусі. Державний департамент США наклав візові обмеження на 43 громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії. До санкційного списку Британії потрапило 27 осіб – чиновники, співробітники правоохоронних органів і державних ЗМІ.
+12 Київ
