Затримання Марківа – спроба російських спецслужб створити негативний імідж України в Італії

Порятунок рядового Марківа.

Італійський адвокат бійця Нацгвардії Віталія Марківа звернувся з проханням до свідків, які перебували в день загибелі італійського журналіста поруч із Віталієм і можуть підтвердити його алібі.

Відразу після отримання інформації про затримання українського нацгвардійця в Італії за дорученням глави МВС Арсена Авакова було створено робочу групу зі збирання доказів невинуватості Віталія Марківа.

Ми не сиділи цей тиждень склавши руки й зібрали для адвоката Віталія Марківа всю необхідну для його захисту інформацію.

Головним доказом невинуватості Віталія є той факт, що італійський журналіст Андреа Рокеллі та його перекладач, громадянин РФ Андрій Миронов, загинули внаслідок мінометного обстрілу.

Батальйон Нацгвардії імені Кульчицького, у лавах якого воював і тоді і зараз Віталій Марків, не мав у травні 2014 року на озброєнні ні мінометів, ні артилерії.

І тому ні Віталій, ні будь-хто з бійців батальйону імені Кульчицького ніяк не міг бути причетним до загибелі італійського журналіста.

Що насправді сталося того дня, ми знаємо зі свідчень українського громадянина, жителя міста Слов'янська, Сергія N, якого найняли італійський і французький журналісти для надання транспортних послуг.

На їхнє прохання він повіз італійця, француза та їхнього перекладача в район заводу "ZEUS кераміка", де на залізничних коліях стояв покручений вибухами вагон.

У той момент, коли іноземні журналісти почали фотографувати місцевість, почався мінометний обстріл. Усі четверо спробували сховатися в канаві біля залізничного полотна. Однак унаслідок нещасливої випадковості міна влучила саме туди.

Росіянин-перекладач загинув на місці. Йому відірвало голову. Італійський журналіст дістав несумісні з життям поранення і незабаром також загинув. Французький журналіст і український громадянин дістали поранення.

У зв'язку з вищесказаним виникає запитання – якими ж були підстави в італійських правоохоронців затримувати Віталія Марківа?

Судячи з того, що ми зараз бачимо, це спроба російських спецслужб створити негативний імідж України в Італії на підставі того, що нібито українські нацгвардійці впритул розстрілюють італійських журналістів та їхніх перекладачів – громадян Росії.

Судячи з усього, до італійських правоохоронних органів передали домисли про причетність Віталія Марківа до загибелі італійського журналіста, у яких правда була лише в тому, що Віталій служив у батальйоні Нацгвардії імені Кульчицького, який на той час розташовувався в районі гори Карачун, поблизу якої від мінометного обстрілу загинув італійський журналіст.

Чому вибір припав на Віталія Марківа?

Усе просто. Віталій ніколи не приховував, що він жив в Італії і там живуть його близькі родичі. Він часто писав про це в соціальних мережах, що, звісно, не залишалося поза увагою російських спецслужб.

Далі організувати провокацію було справою техніки. Знаючи про те, що загибель італійського журналіста, яка поки залишається безкарною, є больовою точкою для італійської громадської думки, до італійської прокуратури було підготовлено заяви про нібито причетність Віталія до загибелі італійського журналіста, що ґрунтувалися на домислах та фальсифікації фактів.

На жаль, італійські правоохоронці, замість того, щоб зв'язатися з українською стороною і перевірити інформацію про причетність Віталія Марківа до загибелі громадянина Італії, пішли іншим шляхом.

Піддавшись на російську провокацію, дочекалися приїзду Віталія до Італії і заарештували його.

Що буде далі?

Українська сторона надасть італійському правосуддю всі необхідні документи та свідчення очевидців, які відкидають будь-яку причетність Віталія Марківа або кого-небудь із бійців батальйону імені Кульчицького до загибелі громадянина Італії.

Житель міста Слов'янська, що підвозив італійця, француза і росіянина на місце трагедії того злощасного дня, готовий дати свідчення італійському правосуддю під присягою.

Також готові дати свої свідчення товариші по службі Віталія Марківа й підтвердити факт того, що в батальйоні імені Кульчицького не було мінометно-артилерійського озброєння, із якого було вбито італійського громадянина.

Українські правоохоронні органи, Генеральна прокуратура і СБУ, яка веде справу про загибель італійського та російського громадянина, повинні в співдружності з італійськими правоохоронцями продовжити розслідування цього вбивства і визначити, хто стояв за мінометним обстрілом у момент їхньої загибелі.

Загальновідомо, що слов'янське угруповання терористів під керівництвом Гіркіна захопило й активно використовувало самохідний міномет "Нона", із якого, найімовірніше, було випущено міни по іноземних журналістах, яких бандити вважали українськими військовослужбовцями.

Резюмую:

Військовослужбовця Національної гвардії Віталія Марківа від необґрунтованих і надуманих обвинувачень ми захистимо й образити не дамо!

Слава Україні!

P.S.

Хочу висловити подяку за небайдужість і щире бажання допомогти простому бійцеві командувачу Нацгвардії генерал-лейтенанту Юрію Аллерову, заступнику генерального прокурора Євгену Єніну, заступнику командувача Нацгвардією Ярославу Сподару, начальнику донецької поліції В'ячеславу Аброськіну, бойовим побратимам Віталія з батальйону Нацгвардії імені Кульчицького, які надали всю необхідну інформацію про події тих днів, народним депутатам – нацгвардійцям Михайлу Бондарю, Андрію Антонищаку, Володимиру Соляру, Юрію Тимошенку, усім волонтерам та небайдужим українцям, хто весь цей час допомагає Віталію і його сім'ї вистояти в цій непростій життєвій ситуації.

Джерело: Антон Геращенко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора