+10 Київ
30 млн інфікованих у світі. Це багато чи мало?
Звісно, мало, це приблизно 0,4% населення земної кулі. Якби ця цифра була правдивою, то це б означало, що світ ще не вступив у пандемію. Тільки доторкнувся до першої хвилі. Пучкою спробував, чи не холодна вода. За офіційною статистикою, найбільше інфікованих у Катарі – 4% населення, із великих країн – 2% населення у США та Бразилії. Україна на 83-му місці – 0,37%.
Але ці цифри лише приблизно відображають кількість позитивних ПЛР-проб. Інфікованих набагато більше. Скільки? Думаю, у п'ять, можливо, у 10 разів більше, скажімо, 300 млн, 4% населення Землі. У країнах, які пройшли першу хвилю, антитіла виявляють у 10–20%, у деяких локаціях і вище.
Який критерій найбільш об'єктивний? Кількість летальних випадків. Хоча виявлення коронавірусу не завжди означає, що причиною смерті став COVID-19, кращого інструменту для статистичного опрацювання поки не бачу. У світі загинуло на сьогодні 945 тис. осіб, протягом останніх місяців кількість летальних випадків на добу достеменно відображає лінійна залежність – y = 5500x + 500 000 (сумарна кількість смертей на 28 червня). Із початком холодного сезону в Північній півкулі ймовірний відрив від цієї прямої, але, на мою думку, у межах 10 тис. смертей на добу. Тобто за підсумками 2020 року світ дістане 1,5–2 млн смертей, пов'язаних із коронавірусом. Це 3% світової летальності (58–59 млн). А це багато чи мало? Зіставно зі смертністю від туберкульозу та СНІДу. І не варто забувати про те, що надлишкова летальність, зумовлена пандемією, поступово компенсуватиметься, тому що протягом найближчих кількох років зменшиться кількість смертей від різних причин. Спрощено: менше помре від інфарктів та інсультів, тому що їх убив (уб'є) коронавірус.
В Україні все менш радісно, тому що тільки зараз, завдяки шестимісячному жорсткому карантину починає розгортатися перша хвиля. Жодної лінійної залежності немає, відбувається ескпоненціальне зростання, характерне для початку хвилі. Вересневі середні 40 летальних випадків на добу, на жаль, дуже скоро трансформуються в 50–100, можливо, 200 щоденних смертей протягом холодного сезону. Це виведе нас на 10–15 тис. смертей на 1 січня 2021 року і 20–40 тис. летальних випадків за підсумками холодного сезону.
Першочергове завдання для України: мінімізувати можливі втрати! Практично це означає: захистити від захворювання та смерті групи ризику, у яких летальність сягає 10%!
Потрібно припинити грати в "Зарницю" – ділити країну на "червоних", "помаранчевих", "жовтих" і "зелених". МОЗ, неодноразово змінюючи критерії, абсолютно знецінило свою систему адаптивного карантину. Потрібно припинити блокувати транспорт і роботу підприємств. Потрібно припинити нагнітати паніку і соціальну сегрегацію. Думаю, штучно створений страх померти у мільйонів людей – не найкращий спосіб подолання пандемії.
Як захищати групи ризику? Саме в цьому має полягати суть адаптивного карантину. Потрібні окремі гайди (керівництва) для гіпертоніків, діабетиків, астматиків, людей похилого, вагітних тощо. Усе це давним-давно розміщено на сайтах міністерств охорони здоров'я успішних у боротьбі з пандемією країн (Сингапур, Кувейт). Просто скопіюйте. Потрібно активно задіяти поки ще потужні вторинні і третинні етапи медичної допомоги, усю цю армію кардіологів, пульмонологів, ендокринологів тощо. Для активного спостереження людей із хронічною патологією.
Відродити профогляди. Дати гроші на лікування груп ризику. Виділити перехворілих (тільки за офіційними даними, 12 тис. медпрацівників уже перехворіло), їх потрібно скеровувати на надання допомоги групам ризику. Не просто тестувати на наявність антитіл, а активно використовувати імунних. Ці люди вже не захворіють, жодних достеменних підтверджень повторного інфікування світ поки не дістав, поодинокі випадки не мають заважати адаптувати систему подолання пандемії.
Джерело: Андрій Волянський / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
