0 Київ
"Я так і думав, панове. Прошу, прошу..." (с)
Нардеп від "Європейської солідарності" Михайло Бондар активно долучився до "викриття" діяльності тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з афер Павелка і Кº.
Захисник і навіть гарант (!) убивць раптом прокинувся під уявну завісу роботи ТСК та почав окучувати всі доступні йому ЗМІ, волаючи про велику користь футбольних майданчиків за півтора мільйона, невинуватість голови ФФУ/УАФ і замовний характер обвинувачень. У принципі, усе зрозуміло – не випадково ж цей "борець за справедливість" прорізався саме зараз.
Досить навести простенький смисловий ряд "два в одному" або "Павелко і Порошенко в одному келиху": Блок Петра Порошенка – злодійство, корупція, кришування – "Європейська солідарність" – за будь-яку ціну уникнути відповідальності, Федерація футболу України – злодійство і корупція під дахом – Українська асоціація футболу – за будь-яку ціну уникнути відповідальності. Вловили спільне? Усе настільки на поверхні...
Варто трохи здивуватися тому, що на підтримку Павелка пролунав тільки самотній голос Бондаря. Інші колишні БППвці, а нині ЄСники явно відморозилися, кинувши на амбразуру найзашкваренішого. Вийшла підтримка з категорії "краще б ти мовчала". На жаль, зв'язок між партією Бондаря і Порошенка з нинішніми справами Павелка дещо глибший, ніж може видатися на перший погляд. Пам'ятайте політгрупу, на яку старанно і, ніде правди діти, успішно Павелко перетворював виконком Федерації футболу? Вона накрилася мідним тазом за підсумками виборів, але вміло використовувала цей таз як прикриття і зиркає туди-сюди, вибираючи момент, щоб знову показати себе в усій красі.
Зрозуміло, крім політики, учасників цього процесу часто об'єднував прямий матеріальний інтерес – у реалізації афери з тими самими майданчиками з шаленою ціною і з передоплатою. Ось вони і метушаться зараз, як таргани на кухні, де господар запалив світло і вже зняв із ноги капця... Похоронним дзвоном стукає їм у скроні й барабанні перетинки історія підлеглого Павелка, горезвісного директора "заводу-втікача" Андрія Бондаренка, до якого правоохоронні органи вже підібралися дуже близько, посадивши на підписку про невиїзд. Його провину, цитую: "...у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень повністю підтверджено зібраними доказами, зокрема... висновком комплексної товарознавчої, інженерно-технічної та економічної експертиз..."
Страшно? Звичайно! Ось і бігають, ось і пищать! І сам собою цей писк із величезною силою свідчить на користь роботи ТСК – отже, дістали! Заворушилося кубло... Звернули увагу, як цілий "завод" у терміновому порядку втік до Краматорська?! Зрозуміло, що справа не тільки, а часом і не стільки в "заводі", але сама собою "втеча" дуже показова. Однак нерозбірливі ЗМІ строчать, а темний народ читає й охає. Працюють спеціально підготовлені люди, яким поставлено завдання – заговорити і втопити будь-які справи проти крадіїв із попередньої влади – хоч футбольних хоч яких. У таких умовах – честь, хвала і найкращі побажання учасникам ТСК, завдяки яким цей віз усе-таки зрушило з мертвої точки. А головне – побажання ні в якому разі не зупинятися і довести цю справу до логічного завершення.
Ех, якби ще не тільки у футболі! До слова, в останні дні вдалося витягнути на поверхню нові непривабливі справи Павелка. Вони, ці справи, з одного боку стали продовженням і відображенням обвинувачень, із якими давно виступають окремі непримиренні українські журналісти та громадські організації. З іншого – за кордоном нарешті прозріли й гидливо відкинули вбік персонажа, "найкращі" сторони якого свого часу забули. Звичайно, історія з ганебним вильотом глави ФФУ/УАФ з дисциплінарного комітету ФІФА стоїть осібно. Кілька сотень найрізноманітніших сайтів, видань різних напрямів і політичного приладдя по всьому світу підхопили тему "подвигів" Павелка. Associated Press, The Washington Post, Daily Mail... Тепер про нього знають від Вашингтона і Нью-Йорка до Нью-Делі та Джакарти, від Тромсьо і Рейк'явіка до Преторії та Йоганнесбурга!
На жаль, не такої слави шукала молода Українська республіка для себе і своїх громадян, ох, не такої... Нам залишається лише сподіватися, що УЄФА слідом за ФІФА розбереться з перебуванням у своїх лавах цієї самої персони, і повітря в міжнародному футболі стане набагато чистішим, більш цілющим, позначившись і на атмосфері в нашій країні.
Але усе сказане аж ніяк не означає, що нам в Україні треба зупинитися, скласти руки і чекати, чого там ще вирішать у Ньоні та Цюриху. У жодному разі! Треба з'ясувати не тільки нові подробиці кримінальних діянь Павелка і його камарильї, але й поіменно назвати тих, хто всі ці роки щосили заважав торжеству правосуддя й очищенню футболу. У цьому плані продовження роботи ТСК необхідно і має відбутися, незважаючи ні на які самотні підвивання. "Комічні куплети" Бондаря нагадали мені друге, здається, засідання ТСК, на яке павелкінська банда тупо звезла представників різних регіонів країни. Простих залежних і підневільних людей. Тренерів і директорів. Їм було наказано одне: виголосити промову у стилі "Спасибі Андрієві Павелку за наше щасливе дитинство!" А саме – оспівати знову ж майданчики зі штучним покривом, ні в якому разі не зачіпаючи питання, хто і скільки за все це заплатив...
Михайло Бондар явно з того самого загону – приїхавши на засідання. Гей, повторюю для особливо обдарованих: ніхто не проти майданчиків як таких, однак нормальні люди запитують про ціну, обурюються, почувши відповідь (особливо якщо знають, що це могло бути зроблено безкоштовно), і вимагають посадити тих, хто нагрів руки, прикриваючись дітьми, їхніми батьками та футболом загалом! Ви чуєте, пане Бондар? Хоча до кого я звертаюся... Гаразд, лише б караван неухильно продовжував свій рух.
Джерело: "ГОРДОН"
