105 років тому на Софійській площі в Києві було проголошено Акт злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, який засвідчив єдність українців і спільне прагнення нашого народу до свободи й самостійності.
Символічно, що з тієї ж Софійської площі століття по тому вирушали на схід України для протистояння проросійським терористам перші бійці "Азову". Це лише зайвий раз підтверджує, що День соборності України є чимось більшим, ніж черговою подією в підручнику історії. Це свідчення існування спадкоємності поколінь людей честі, яких крізь роки об'єднує спільна мета – свобода України та її єдність. Я точно знаю, що від самого свого заснування "Азов" був і залишається донині братерством воїнів, основною мотивацією котрих є захист цих основоположних цінностей.
Сьогодні ворог не полишає спроб знищити соборність України на всіх рівнях й усіма можливими шляхами: захопленням українських територій, пропагандою на міжнародній арені, насадженням своїх імперських наративів в окупованих містах і селах та розколюванням нашого суспільства зсередини.
Протистояти цьому можна, лише впевнено тримаючи стрій, концентруючись на підвищенні обороноздатності країни та підсилюючи армію, насамперед самим стаючи до її лав. Державний суверенітет існує в реальності, а не на папері, завдяки діям, а не словам. Чітким, скоординованим і самовідданим діям кожного на своєму місці.
Вітаючи один одного з Днем соборності України, пам'ятайте про тих, хто віддав своє життя та здоровʼя на полі бою, про тих, хто перебуває у ворожому полоні під тортурами, про тих, хто прямо в ці хвилини в надскладних умовах на фронті захищає цілісність нашої Батьківщини. Хто є гідними нащадками поколінь українських воїнів, які обирали боротьбу навіть при найважчих обставинах. Пам'ятайте про це і ставайте пліч-о-пліч із ними.
Не існує більшої честі й більшої нагороди, ніж бути зараз на вістрі боротьби за соборність та незалежність України.
Джерело: Денис Прокопенко / Facebook