На кількох ділянках фронту синхронні обстріли у дусі кінця 2014-го – початку 2015 року, коли виїжджало кілька сепаратистських РСЗВ або важких знарядь і лупило на два боки. Частину – по наших позиціях, частину – по мирних на окупованих територіях.
Серед мирних уже є жертви. Щодо наших хлопців поки не зрозуміло. Якби я вірив у переселення душ, то подумав би, що відморозки Гіві і Моторола часів донецького аеропорту повернулися.
Десятки російських безпілотників у повітрі, сотні відеокамер чекають "виходів" із нашого боку. Щоб зафіксувати відповідь і видати її за обстріл мирних.
Але відповіді не буде. Тому що на четвертому році війни наша армія на будь-якому рівні вже знає, де загроза, а де провокація. А на провокації ми не відповідаємо. Занадто все явно.
Але навіть незалежно від цього, "ДНРівці" будуть звертатися до світової спільноти і вимагати покарання хунти. Сьогодні-завтра сотні проросійських ЗМІ в Європі дадуть залп по Києву.
Будуть показувати і розповідати про жахи обстрілів, смакувати криваві подробиці.
І в обов'язковому порядку будуть мусувати тему порушення Мінських угод. Про те, що Порошенко не тримає слова і не впливає на процеси. Що Порошенко не контролює армії, яка виходить з-під контролю і скоює злочини проти мирного населення.
А ще сьогодні-завтра, за дивним збігом обставин, якісь люди будуть у центрі Києва створювати видимість невдоволення владою. Вони будуть розповідати приблизно те саме: Порошенко не справляється, він не виправдав надій, він не контролює. І це, звичайно, теж збіг. Напевно.
Джерело: Роман Доник / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора