Раніше ми думали, що сіра зона через контроль неба дронами буде 10–15 км від лінії фронту.
Ми помилялися.
Така зона буде 30–50 км.
У кінці цього року кружляння FPV у Краматорську, Слов'янську, Добропіллі (20–25 км від лінії фронту) стануть нормою.
Вони вже залітають. Але це – поодинокі випадки, які згодом можуть стати буденністю.
Дрони будуть шукати вантажівки на трасах і цим ускладнювати нашу логістику.
Сервіси, на кшталт "Нової пошти", можуть із часом обмежити свою роботу.
Під хвилю атак високоточних дронів підпадуть усі міста Донецької області, Запоріжжя, Ізюм, Херсон, Миколаїв, Суми, Харків.
Не виключаю, що навіть передмістя Києва із часом усе більше будуть бачити FPV-дрони-камікадзе літакового типу.
Головна їхня небезпека в тому, що вони руйнують логістику, нищать рухомі незахищені цілі. Тож почастішають атаки на об'єкти інфраструктури. Де класична ППО буде безсила.
Але протидіяти можна, треба лише готуватися й діяти на випередження.
Силам оборони й місцевим адміністраціям треба вже зараз створювати загони боротьби з дроновою загрозою з тих, хто не підлягає призову: чоловіки 60+, жінки, громадяни віком до 25 років, ветерани. Уряд уже дав добро на створення таких ДФТГ.
Людей-добровольців треба навчати, як виявляти й збивати дрони. Треба розробити систему їх взаємодії та підпорядкування.
Треба закуповувати антидронову зброю, спектри-аналізатори дронів, улаштовувати спеціальні курси стрільби.
І повторюся – усе це вже зараз!
Необхідно створювати тунелі на під'їздах до міст. Або тунелі зі спеціальних захисних сіток. До речі, противник уже давно так робить – бо навчили. Почали робити й ми, але в передфронтових містах.
Раніше ми думали, що відбулася революція дронів. Насправді це масштабна еволюція, яка буде динамічно розвиватися новими технологічними кроками й протидією їм.
І цю технологічну війну можна виграти, якщо будемо на крок попереду.
Джерело: Єгор Фірсов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора