Зараз я перебуваю у США за програмою академічних обмінів – шість місяців у Пенсильванському університеті та дитячій лікарні Філадельфії. Наразі дистанційно тут працюють тільки ті, кому далеко добиратися і хто користується громадським транспортом. Ті, хто живе ближче, будуть приходити пішки або їздити на велосипеді. Студенти нашого університету виїхали. У кампусах залишилися тільки ті, хто не може виїхати. Наприклад, європейці й китайці.
На вулицях тут усе добре – люди спокійно ходять у магазини. Однак закрили спортзали, басейни тощо. Тобто обмеження є. У трамваї постійно крутять оголошення – людям розповідають про заходи безпеки. Виникла проблема з купівлею хліба, шукала його кілька днів. Тобто невеликий дефіцит продуктів усе-таки є.
Люди в Америці загалом налякані. Сказати, що вони байдужі до ситуації, яка склалася, не можна. Американці не звикли сидіти вдома – вони дуже багато працюють. Для них усі такі обмеження – незвичні. У моєму колі спілкування люди в моральному ступорі. Так, вони не звикли так жити, але ставляться до подій із розумінням. Американці дуже дисципліновані.
Внутрішніх авіарейсів у США поки не скасовували. Кордони між штатами відкриті – люди можуть пересуватися.
Варто сказати, що в Америці дуже дороге страхування. Найдешевше страхування коштуватиме приблизно $200 на місяць. Водночас воно практично нічого не покриває. Тому люди із симптомами хвороби не будуть відразу бігти до лікарів. Це дуже дорого. До речі, у США теж брак тестів. Їх дуже обмежена кількість.
У Філадельфії ситуація з коронавірусом більш-менш нормальна. Кепські справи в Нью-Йорку і Нью-Джерсі. Те саме стосується півдня та заходу країни. Найімовірніше, це пов'язано з тим, що там більше латиноамериканського населення.
Я хочу сказати, що на вулицю все-таки треба виходити. Особливо, якщо гарна погода. Прогулятися з дітьми можна, але тільки не на дитячому майданчику, а просто пройтися по вулиці, в парку. Головне – не там, де скупчення людей. Велика надія на потепління на вулиці, тому що коронавірус гине під час інсоляції 33 °C і вище.
Дуже переживаю за Україну, тому що маса людей досі їде з Італії. І вони не зупиняться. Я сама із Західної України і знаю, що на Великдень усі з'їжджаються, нехай навіть кінець світу станеться. Тут потрібен жорсткий контроль і переконування людей залишатися там, де вони перебувають, особливо якщо вони у країні чи регіоні, де високий рівень захворюваності.
Джерело: "ГОРДОН"