Україна вляпалася ухвалити закон про "податкову амністію".
Благе починання і обов'язкове перед введенням правил КІК, AML, BEPS тощо стало провальним буквально від моменту його ухвалення.
Відразу зрозуміло, що на цьому законі зароблять силовики, юристи та податкові консультанти. А з грошима як у фізиці – якщо хтось знаходить, то хтось втрачає. Із тим, хто втрачає, розбиратися довго, але архіважливо.
Тут і зараз лише позначу головні моменти. Добровільно чи ні. Декларація – це добровільне явище. Але якщо не задекларували, а у вас є, і потім знайдуть, то буде дуже боляче. Тому важливо розуміти, що й кому потрібно декларувати.
Що можна задекларувати:
- гроші, які зберігають на банківських рахунках, а також права вимоги, оформлені в письмовому вигляді (наприклад, позики);
- нерухоме майно, зокрема об'єкти незавершеного будівництва;
- транспортні засоби, коштовності, предмети мистецтва та антикваріату;
- частки в майні юридичних осіб та осіб без створення юросіб, інші корпоративні права, права на інтелектуальну власність;
- цінні папери та/або фінансові інструменти;
- права на одержання дивідендів та іншої вигоди, не пов'язані із цінними паперами;
- інше майно фізособи, із якого вона в майбутньому планує одержати доходи.
Водночас такі активи було одержано до 1 січня 2021 року і було одержано з порушенням податкового та валютного законодавства (тобто без сплати ПДФО).
А якщо актив є, а порушення не було? Найімовірніше, такий актив не потребуватиме "амністії".
Що не можна задекларувати:
а) якщо активи було одержано у кримінальний спосіб, окрім випадків порушення:
- ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);
- ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- порушеннями у сфері валютного законодавства;
- порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 закону України "Про захист економічної конкуренції";
б) та в) активи фізичної особи, що належать декларанту, щодо якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних злочинів;
г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації зберігають у готівковій формі;
д) активи декларанта, які враховують (лежать) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором.
Якщо у декларанта готівка, він може покласти її в банк на спеціальний рахунок.
Водночас банк зобов'язаний перевірити джерела походження коштів щодо порушення "вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних у злочинний спосіб, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (законодавство у сфері фінансового моніторингу).
Тобто якщо є ризик порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу, то декларанту краще в банк не потикатися і декларації не подавати.
"Реалізація положень, передбачених цим підрозділом, не є підставою для повного або часткового невиконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних у злочинний спосіб, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення".
Ставка збору (податку).
Декларант зобов'язаний документально підтвердити грошову вартість таких об'єктів для нарахування збору.
5%. Для всіх активів, які зберігають в Україні (окрім держоблігацій України). Декларант може вибрати сплату 6% протягом трьох років рівними частинами.
9% (7% до 1 березня 2022 року). Для всіх активів, які зберігають поза Україною (окрім держоблігацій України). Декларант може вибрати сплату 11,5% протягом трьох років рівними частинами (9,5% до 1 березня 2022 року).
2,5%. Для номінальної вартості держоблігацій України зі строком обігу більше ніж 365 днів, куплених декларантом із 1 вересня 2021-го до 31 серпня 2022 року до моменту подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант може вибрати сплату 3% протягом трьох років рівними частинами.
Не можуть скористатися "амністією":
- особи, які за будь-який період, починаючи з 1 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції – топові держчиновники і топові політики;
- особи, щодо яких із боку України застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
Строк і форма подавання. 12 місяців – із 1 вересня 2021-го до 1 вересня 2022 року. Форма подавання – в електронному вигляді.
Строк сплати збору – 30 днів із дати подання декларації.
Якщо людина не заплатила або заплатила в неповному обсязі збір – декларацію вважають не поданою.
Перевірка декларації. Податкова служба зобов'язана провести перевірку протягом 60 днів із дня подання декларації. Податкова перевірка може тривати 365 днів.
На які активи ви можете не подавати декларацію про "податкову амністію" і які будуть вважати після 1 вересня 2022 року "чистими":
1. Активи, крім визначених підпунктами 2 і 3 цього пункту, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн;
2. Нерухоме майно, розташоване на території України, обсягом:
а) об'єкти житлової нерухомості:
- квартири або майнові права, загальна площа яких не перевищує в сукупності 120 м²;
- житлові будинки, або житловий будинок незавершеного будівництва, або будинки незавершеного будівництва, загальна площа яких у сукупності не перевищує 240 м²;
б) об'єкти нежитлової нерухомості, загальна площа яких не перевищує 60 м²;
в) земельні ділянки, сукупний розмір яких за кожною окремою ділянкою не перевищує норми безоплатного передання, визначеного ст. 121 Земельного кодексу України;
3. Один транспортний засіб особистого некомерційного використання (право власності одержано до 31 серпня 2022 року).
Тобто якщо у вас багато квартир, будинків, землі та автомобілів, то з них доведеться платити ПДФО і військовий збір? Схоже, так. Це найбільш спірний пункт для більшості людей. До речі, ринок первинної нерухомості через цей пункт може дістати серйозний удар.
І позаздрять резиденти нерезидентам.
Джерело: Эрик Найман / Facebook