Експеримент із портретом Путіна в ліфті підтвердив, що позамежний рівень підтримки диктатора базується на страху респондентів

Пізній застій і майбутня перебудова.

Захопливий експеримент із портретом Путіна в ліфті тільки підтвердив очевидне. Позамежний рівень підтримки диктатора, який малюють соціологи, базується на страху респондентів. Із цього запису зрозуміло: Путін усім набрид, але народ заляканий. Люди матюкаються, бачачи портрет "благодійника", і водночас злякано дивляться на відеокамеру ("Ой, а вони звук теж пишуть?", як би чого не вийшло). Приблизно так само в цій ситуації поводилися б містяни часів пізнього Брежнєва. І безглуздо чекати від середньостатистичних обивателів, що вони зірвуть і розтопчуть портрет диктатора. Статуї тиранів із задоволенням перекидають на землю, коли розуміють, що "за це вже нічого не буде". На таке здатні тільки героїчні "пасіонарії", які завжди й у будь-якому суспільстві в меншості.

Путінський режим позбавлений масової соціальної підтримки. Це відрізняє його від фашизму і сталінізму. Його опора – силовики й посадовці, а також переважно літні люди, що перебувають під сильним впливом телепропаганди або (і) РПЦ. Причому остання категорія поступово тане. Ні соціальні низи, ні інтелігенція, ні бізнес, ні креативний клас, ні роботяги переважно влади не підтримують.

Пізньопутінський (як і пізньобрежнєвський) режим смертельно хворий. Він тримається тільки на апатії та страху населення. Кожен, хто прийде на зміну старому диктатору, щоб реанімувати систему та повернути підтримку населення, буде приречений почати нову "перебудову".

Джерело: Игорь Эйдман / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора