+9 Київ
Аудит Нацбанку – чому це загроза?
У штабі одного з кандидатів заявили, що після виборів хочуть провести аудит Нацбанку. І це дуже тривожний дзвіночок.
Здавалося б, чому? Адже що поганого в аудиті? Якщо вам нічого приховувати, то відчиняйте двері і нехай вас аудитують. І якщо є за що – то нехай потім карають. Проста логіка. Яка, здавалося б, не містить у собі вад. Але все трохи не так. І аудит Нацбанку – це спроба реваншу реформи банківського сектору. Тому що основний елемент цієї реформи – незалежний центральний банк. І аудит – це очевидна спроба цю незалежність знищити. Просто перший крок, ще й поданий у блискучій оболонці. З аргументами "якщо вам нема чого боятися, то чому б і ні". Тим паче, поданий на тлі загального негативного ставлення суспільства до Національного банку. Суспільства, яке звинувачує НБУ у падінні гривні у 2014–2015 роках і очищенні банківської системи. І цей негатив намагаються використовувати, щоб узяти Нацбанк під контроль. Забуваючи розповісти суспільству, що саме контроль політиків над НБУ (відсутність незалежного сильного регулятора) і привів нас усіх до такого різкого падіння курсу і необхідності чистити Авгієві стайні банківської системи.
Аудит – це порушення закону про Нацбанк. Його там просто не передбачено. Це не означає, що Нацбанк непідконтрольний суспільству і його керівництво може робити все, що завгодно. Ні, в законі є перелік причин, за якими можна звільнити главу НБУ. І вони виписані так, щоб за злочини людей карали. І все. Аудит – це спроба взяти НБУ під контроль тими, хто цей аудит буде проводити. Адже хтось буде проводити, правда? І це будуть не незалежні іноземні експерти. Адже МВФ, ЄС і США не раз заявляли, що реформа Нацбанку – основна реформа, і вона була дуже успішною. Не довіриш же таким людям аудит. Це будуть не незалежні іноземні асоціації, які вручають НБУ зараз приз за призом за прозорість. І це будуть не представники міжнародного інвестиційної спільноти, для яких зараз НБУ – найбільший авторитет в Україні і приклад успішності реформ, а незалежність регулятора – чіткий сигнал можливості інвестувати. Це буде хтось інший. Хто це буде, додумайте самі.
Здавалося б, ну що там нам закон. Не передбачено аудиту, подумаєш. Змінимо закон. Так от, щойно такі зміни до закону ухвалять, можете забути про співпрацю з МВФ. Тому що незалежність центрального банку – це основний елемент реформ. І МВФ завжди дуже жорстко відповідав на будь-які спроби цю незалежність скасувати. І навіть обмежити. Так буде і цього разу. Тим паче, на тлі очевидного конфлікту інтересів між тими, хто аудит пропонує, і банківською сферою. І її реформою. Не варто нагадувати, що націоналізація "ПриватБанку" була частиною програми МВФ, за яку (націоналізацію) ми одержали транш МВФ і яку (націоналізацію) називають основним елементом реформ в американському посольстві. Спеціальним твітом. Для тих, хто в танку.
Що відбувається, коли політики намагаються відіграти незалежність центральних банків? Класичний приклад – валютна криза минулого року в Туреччині. Коли Ердоган спробував позбавити турецький центральний банк незалежності, турецька ліра впала більш ніж удвічі. Показавши, як інвестори реагують на спробу руйнування фундаменту стійкості фінансової системи. І не тому, що комусь подобається чи не подобається голова центрального банку. Просто коли він незалежний, якось так виходить, ніхто не дозволяє нікому друкувати гроші під побажання влади. А що трапляється, коли починають, свідчить приклад Венесуели. Ніхто не хоче бути інвестором у Венесуелу. Тому що це призводить до збитків. І щойно вони бачать таке на горизонті, воліють піти відразу. І цей сигнал дуже болючий для будь-якої економіки. Навіть для української.
Українські політики дуже не люблять незалежний центральний банк. Вони називають НБУ незалежним від народу. Розуміючи під цим незалежність від політиків. Тому так важливо щоразу бити їх по руках, коли вони тільки починають заїкатися про ревізію реформи в банківській сфері. Тому що якщо не вдарити їх по руках зараз, то потім це зробить економіка. Але вона б'є без розбору. По всьому відразу. І, напевно, не треба нагадувати, що станеться з економікою України в той момент, коли ми залишимося без підтримки МВФ? Девальвація, інфляція стане першим сигналом, що щось пішло не так. І те зростання, скромне зростання на 3%, яке ми бачимо зараз, здасться манною небесною. І так, це все може стати результатом навіть таких невинних пустощів політиків, як спроба провести аудит Нацбанку. Невинних пустощів тільки на перший погляд.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
