Рівно 28 років тому, 19 серпня 1991 року, застаріла комуністична номенклатура, уже нездатна утримати владу, вивела проти мирних громадян війська. На їхньому боці були танки, спецпризначенці, десятиліття безкарного насильства. На боці народу – почуття власної гідності і прагнення до свободи. Народ переміг, вони програли.
Сьогодні духовні спадкоємці тієї номенклатури, які захопили владу в нашій країні, такі самі як ті, тільки хитріші і ще цинічніші, теж відчувають, що влада вислизає в них із рук. І так само, як і тоді, вони кидають війська на неозброєних людей. Ці рішучіші й жорстокіші, ніж були ті. Вони не зупиняться перед кров'ю. Але вони однаково програють.
Вони брешуть, що протести організовано з-за кордону, але їм не вірять. Вони намагаються залякати, але їх не бояться. Вони розповідають, що їх підтримує більшість, але навіть своїх кандидатів висувають як незалежних, приховуючи їхню приналежність до "Единой России", що набила всім оскому. А президент, оголошений ними вождем, національним лідером і живим богом, у дні, коли його війська б'ють людей, спускається на морське дно і катається на мотоциклах, вдаючи, що у країні нічого не відбувається. Вони приречені.
Незважаючи на лицемірство і мракобісся, які пронизують усе наше життя, у країні збереглися громадяни, у країні виросло нове покоління, яке не хоче брехні і солдатського ладу. І, як і 28 років тому, вони переможуть.
Джерело: Leonid Gozman / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора