$38.20 €41.29
menu closed
menu open
weather +2 Київ
Хікмет Джавадов
ХІКМЕТ ДЖАВАДОВ

Голова Всеукраїнської громадської організації "Об'єднана діаспора азербайджанців України"

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

У яких іще цифрах мають вимірюватися українське горе й російські злочини, щоб ООН побачила геноцид в Україні?

Міжнародна слідча комісія Організації Об'єднаних Націй не побачила ознак геноциду в діях Росії в Україні. "Ми не виявили геноциду на території України", – заявив голова цієї слідчої комісії Ерік Месе. Проте слідча група займалася збиранням доказів і виявила "деякі аспекти, які можуть порушити питання" геноциду українців Росією.

І це попри те, що, за даними самої ООН, свої будинки покинуло вже понад 16 млн жителів України. Окрім того, за даними управління верховного комісара ООН із прав людини, в Україні жертвами російської агресії стало майже 22 тис. цивільних осіб. Говорячи точніше, від початку російського вторгнення наприкінці лютого 2022 року в Україні загинув 8231 мирний житель, ще 13 734 – поранено. ООН підтвердила загибель 3664 чоловіків, 2173 жінок, 260 хлопчиків і 203 дівчаток. Статі 31 дитини і 1900 дорослих ще не встановлено.

Водночас в ООН визнають, що реальні цифри жертв, мабуть, значно вищі, оскільки надходження інформації з деяких місць, де тривали інтенсивні бойові дії, затягнулося і багато повідомлень ще не підтверджено. Це стосується Маріуполя, Лисичанська, Попасної й Сєвєродонецька, де, за попередньою інформацією, є численні жертви серед цивільного населення.

У будь-якому разі постає питання: як іще, у яких іще цифрах мають вимірюватися українське горе й російські злочини, щоб в ООН побачили не "деякі аспекти", а найвідвертіший і найбезперечніший геноцид?! Мені складно відповісти на це запитання. Особливо з урахуванням того, що після розстрілу українського військовополоненого очільник ООН вкотре наголосив, що обидві сторони мають дотримуватися правил ведення війни.

Можна лише констатувати, що ООН давно втратила свій авторитет. Це, по суті, марна балаканина. В Україні це визнали зараз, в Азербайджані набагато раніше. Учергове про те, що Рада Безпеки ООН сьогодні неефективна, заявив президент Азербайджану Ільхам Алієв 2 березня у виступі на саміті контактної групи Руху неприєднання з питань боротьби з COVID-19, який проводили в Баку.

Наголосивши тоді, що деякі резолюції Ради Безпеки виконали протягом кількох днів, глава держави сказав: "Проте у випадку з Азербайджаном Вірменія майже 30 років ігнорувала чотири резолюції Ради Безпеки, які потребують негайного й беззаперечного виведення своїх збройних сил із територій Азербайджану".

"2020 року Азербайджан відновив свою територіальну цілісність та історичну справедливість військово-політичними засобами й сам домігся виконання резолюцій Ради Безпеки. Напевно, це був перший випадок у світі від моменту створення ООН", – заявив Алієв. Раніше він не раз говорив про важливість розширення Ради Безпеки ООН, що дало б змогу зробити її більш представницькою й географічно справедливішою.

Зокрема, наголошували на важливості виділення одного постійного місця в Радбезі ООН для члена Організації ісламської співпраці, а ще одне постійне місце необхідно надати Руху неприєднання, і це місце має займати країна, яка головує в Русі неприєднання. Керівництво Азербайджану вважає, що з часів Другої світової війни минуло майже 80 років, світ змінився, і ці зміни відбуваються й далі швидкими темпами, і тому ці реформи в ООН сприятимуть створенню справедливішого й безпечнішого світу. До того ж це особливо важливо зараз, коли новий світовий порядок перебуває у процесі перетворення.

Поки що цього не сталося. Зокрема й тому Азербайджан узагалі не голосує останнім часом в ООН, ігноруючи процес голосування. Адже в Баку давно, на жаль, на своєму прикладі переконалися в марності резолюцій, ухвалених цією організацією. Водночас свою позицію щодо принципових питань можна висловити й без участі в голосуванні. Наприкінці лютого постійний представник Азербайджану при ООН Яшар Алієв виступив на ХІ позачерговій спеціальній сесії Генасамблеї, присвяченій Україні. Дипломат зазначив, що кризу потрібно врегулювати на основі норм і принципів міжнародного права, що регулюють міждержавні відносини, зокрема поваги до суверенітету, територіальної цілісності й непорушності кордонів.

Джерело: "ГОРДОН"

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.