+10 Київ
Зрадник із СБУ Василь Прозоров – ким він був і чому його не заарештували після поїздки в РФ і підозр в Україні?
Із великим шумом у РФ відбулася прес-конференція зрадника – підполковника СБУ Василя Прозорова, який служив експертом Антитерористичного центру СБУ, служив у штабі АТО з травня 2014 року, передавав ворогові в найважчий час інформацію, що становить державну таємницю.
Це дуже поганий день для СБУ – російські спецслужби намагалися зіпсувати 27-му річницю [заснування СБУ] і показали зрадника, який займав на війні досить високе становище. Це дійсно провал СБУ. Провал, з якого необхідно зробити висновки, переглянути кадрову роботу.
Василь Прозоров 1975 року народження. У СБУ проходив службу на посаді експерта-консультанта в одному з найбезкорисніших до війни підрозділів – Антитерористичному центрі СБУ. Жодних навичок в антитерорі у Прозорова немає. АТЦ був для низки співробітників відстійником, куди переводилися, щоб нічого не робити в оперативних підрозділах і слідстві, ні за що не відповідати, просто перебуваючи на посаді і відбуваючи вислугу років. Жодної антитерористичної діяльності та реалістичних маневрів СБУ не проводила, структура була лише на папері і по штату, готовність до війни із такими "експертами", звичайно, була майже нульовою.
І ось прийшла війна – а в АТЦ виявилася пара адекватних людей і просто випадковий баласт. Тепер цей баласт почав виконувати головні державні завдання. Ось так негативний відбір в АТЦ СБУ привів до висунення у штаб АТО підполковника Прозорова. Там, де були потрібні ініціативні, мотивовані, бойові, виявився чоловік, який був професійно неспроможним. Безумовно, це прокол №1 – таким випадковим людям кар'єрне зростання протипоказане.
На жаль, у штаб АТО Прозоров потрапив у травні 2014-го і служив там тривалий час, зливаючи інформацію російським спецслужбам. Він виконував у штабі АТО не найважливіші завдання – наприклад, його посилали конвоювати полонених найманців. Прозоров згадував Володю Парасюка на аеродромі Маріуполя – і справді, Володя його пам'ятає, він приїжджав забирати захоплених "Дніпром" найманців: "Я перетинався з Прозоровим, коли ми з київськими СБУшниками затримали чоловіка, який вивозив у Росію людей для проведення навчання як терористів. Прозоров приїжджав у складі групи етапувати затриманого". Тобто коли треба було послати когось для супроводу та оформлення документів – їхав Прозоров. Але завдяки спілкуванню з людьми, які ухвалювали рішення і бачили в Прозорові "свого", він міг отримувати важливі шматочки важливої службової інформації.
Прозорова вирізняло регулярне вживання алкоголю, але на це тривалий час закривали очі. Дійшло до того, що на нього склали рапорт – як це і зазначила СБУ в офіційному повідомленні. Підполковник напився і голим пішов гуляти та бешкетувати коридорами гуртожитку. Прокол №2 – за алкоголізм співробітників треба звільняти негайно, а не давати дослужувати.
А тепер розповім неофіційну інформацію від джерел у СБУ, яка, звичайно, вимагає перевірки. Прозоров кілька років був у розробленні внутрішньої безпеки СБУ. Після відбуття ротації у штабі АТО у 2015-му Прозоров поїхав у відпустку... у Російську Федерацію! І повернувся – у РФ його не затримали! Після повернення його затримали співробітники ВБ за підозрою у шпигунстві і випустили під підписку про невиїзд. Однак жодних доказів злочинної діяльності не було.
Прокол №3 – співробітники силових структур, негласні зв'язки яких із РФ виявлено, підлягають негайному затриманню на тривалий строк проведення перевірки. На жаль, ми бачимо, що в Україні багато керівників силових структур у разі виявлення зв'язків із РФ продовжують службу. Генерал СБУ Сергій Семочко оформив своїй дружині російське громадянство в Криму, його сім'я підтримує контакти з окупованими територіями, це встановило офіційне розслідування, але він продовжує служити – зараз першим заступником начальника Служби зовнішньої розвідки. Начальник Генштабу Віктор Муженко відкрито заявив, що він у розпал боїв обговорював свої дії з керівництвом ГШ РФ.
Загалом, після затримання Прозорову вже не довіряли, він був під наглядом ВБ. Йому повернули службове посвідчення, він їздив на Донбас, його навіть вислали на навчання в Литву, зрозуміло, на курси, де не було нічого секретного. Його можливості було різко обмежено. Однак виявити канали зв'язку з РФ у Прозорова не вдалося. Прокол №4 – контакти з РФ були, треба зробити висновки, чому не вдалося виявити.
Прозорова звільнили після досягнення ним мінімально можливої вислуги – 19 років. У грудні 2017-го ВБ вирішила знайти докази злочинної діяльності під час раптового обшуку. Але під час обшуку нічого, що б могло скомпрометувати, знайти не вдалося. Прозорова довелося відпустити. Наступного дня він виїхав до Білорусі, а звідти – у РФ.
Прокол №5 – нам необхідне законодавство, яке дасть змогу контррозвідці вживати дієвих заходів із боротьби з диверсантами і шпигунами. Не можна підозрюваних у шпигунстві судити звичайними законами – тут потрібні закони війни. Так, усе це треба контролювати, але шпигунів треба затримувати на тривалий термін, без найменшого розголосу і допуску адвоката, щоб виявити дії агентури противника. Однак усе це зараз неможливо. Справа Прозорова свідчить про необхідність оновлення кадрів нашої спецслужби і посилення підрозділів контррозвідки та внутрішньої безпеки.
Прозоров у своєму виступі говорив під диктування російських спецслужб – це була просто пропаганда, метою якої було зіпсувати настрій керівництву СБУ в день Служби безпеки. Справа свідчить про те, що на військовій службі поблажливість до профнепридатних людей коштує дуже дорого, тому що такі невдахи – найкраще вербувальне середовище для спецслужб противника. Така інформація може відлякувати гарну агентуру, створює в суспільстві уявлення, ніби в "конторі" все тече", протидіяти противнику нездатні.
Із цього треба робити висновки:
- противник реально боїться СБУ і проводить спецоперації для дискредитації діяльності СБУ. І, насамперед, контррозвідки, тому що стурбований проблемами, які створюють для РФ українські спецслужби;
- Прозоров озвучив інформацію, яка не є надсекретною, не засвітив актуальних проблем і кадрів СБУ. Це означає, що він реально погано обізнаний і був відрізаний від основного масиву інформації;
- російські спецслужби мають дуже слабкі знання про діяльність нашої контррозвідки і називають інформацію вустами Прозорова, яка не точна, намагаються засвітити нашу діяльність зі знищення найманців на окупованих територіях, не отримавши точних відомостей;
- керівництво України має, нарешті, звернути увагу на діяльність органів контррозвідки і внутрішньої безпеки СБУ – тут потрібні кращі матеріальні умови, найкращі кадри, найжорсткіший відбір і найшвидше затримання або звільнення в разі протиправної діяльності. Наразі контррозвідники і співробітники департаменту захисту державності одержують зарплату навіть нижчу ніж у низки інших підрозділів СБУ, наприклад "К", які не спрямовані на боротьбу з РФ;
- у кадровій роботі у СБУ є серйозні проблеми. Такі справи, як Прозорова і Семочка, вимагають не поблажливості, а чесного визнання провини. Не можна замовчувати проблем.
Джерело: Юрий Бутусов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
