Савченко – це приклад, на що здатна войовита куховарка, яка прорвалася у владу

Опубліковано з особистого дозволу автора

Половина Facebook тролить Тимошенко – за те, що зробила Савченко депутатом. Друга половина полоще Порошенка – за те, що вручив їй звання героя. Але насправді героєм і депутатом Надію Савченко зробили ми самі.

Зокрема і я. Три роки тому я теж переживав за долю цієї дівчини. Символізм цієї історії зашкалював – їй важко було не піддатися. Я піддався.

Утім, не тільки я. Репутаційний капітал у Надії Савченко був таким великим, що припасти до джерела намагалися всі. "Батьківщина" привласнювала собі рейтинг Савченко у виборчій битві за парламент. А Банкова приватизувала її капітал, виписуючи вищу державну нагороду.

Але це все було б неможливе без нас. Саме наше захоплення українським військовослужбовцем змушувало політиків розігрувати цю карту. Наші емоції подарували Савченко статус і рейтинг. І це гарний урок.

У 2014-му нам усім дуже потрібні були кумири. Соціальні мережі створювали халіфів на годину. У наші вікна можливостей здатний був пролізти хто завгодно. Реальність навколо нас дуже вже нагадувала епос – і цьому епосу потрібні були герої.

Нас підвела звичка узагальнювати. Пройшов через фронт? Побував у полоні? Волонтерив? Ось, тримай презумпцію невинності й веди нас у світле майбутнє.

Ми часто говоримо про те, що Савченко завербували. Що вона – проект чужих спецслужб. Але навіть якщо залишити цю версію за дужками, залишається головне. Надія Савченко – це приклад того, на що здатна войовита куховарка, яка прорвалася у владу.

Вона не піднімалася соціальними сходинками. Тими самими, що дарують досвід, знання й уявлення про те, як працює система. Савченко – це продукт соціального ескалатора. На нижню сходинку якого вона ступила в камуфляжі й у ньому ж зійшла наприкінці.

І виявилося, що бути "представником народних низів" абсолютно не означає "бути корисним у владі". Що депутатство і політика вимагають елементарних знань про те, як улаштована держава. А якщо ти неосвічений і дурний, то ніяка щирість і енергійність не зроблять із тебе месії.

Ми звикли міряти людей пережитим. Але виявилося, що фронтовий досвід не робить зі свого володаря Рональда Рейгана і Лі Куан Ю. А вся твоя пасіонарність і войовитість лише дають змогу тобі зробити більшу кількість помилок за одиницю часу.

Ні, це не означає, що ми не повинні боротися за тих, хто в полоні. Ні, це не означає, що ми не повинні цінувати ветеранів. Це означає лише те, що універсального досвіду не буває. Гарна людина – не професія. Так само, як і відважна, самовіддана або просто така, що не надокучила.

З усіх заповідей наші люди рідше за все дотримуються другої.