-2 Київ
Якийсь дивний і не дуже розумний захват навколо цього плаката в ефірі "Первого канала" РФ.
Слухайте.
Навіть якщо всі журналісти росЗМІ вийдуть на Красну площу, обкатаються в смолі та притрусять голову попелом, це не поверне тисячі життів наших близьких та рідних, убитих у цій війні, не відновить нашого колишнього Харкова, Сум, Чернігова, Маріуполя та Волновахи.
Було це фейком чи ні, начхати – один плакат в ефірі чергового рупора маразму не зітре з пам'яті сотні тисяч наших дітей, картинки зруйнованих будинків, звуки сирен повітряної тривоги, плач матерів та смерть своїх батьків.
Усі ці злочини сталися не в один день і не 24 лютого. Вони тривали вісім років.
Протягом яких усі російські журналісти малодушно і далі називали Крим російським, війну – конфліктом, а найзатятіші ще й активно сприяли злочинам своєї країни, публікуючи сюжети про розіп'ятого хлопчика, візитки Яроша та київських нацисток.
Тож давайте без сентиментів.
Вони всі без винятку або боягузи, або виконавці. Тільки раніше вони боялися Путіна, СКР та ОМОН, а тепер – загрози бути покараними за той нескінченний жах, який наробили, і жахливий кінець, що чекає на їхню країну.
Успіхів на цьому світлому шляху, тримайтеся там.
Джерело: Mustafa Nayyem / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
