+3 Київ
Тут на "Форумі Нємцова" дуже різні люди зібралися. Є усім відомі політики, журналісти, політологи, активісти, депутати парламентів кількох європейських країн. А є люди зовсім незнайомі, непримітні.
Сьогодні на одному із семінарів виступила Ірина: вона пенсіонер, у минулому музикант і педагог, а тепер одна із тих людей, які вже більше ніж два роки цілодобово чергують біля народного меморіалу Бориса Нємцова на тому місці, де його вбили. Вона так і відрекомендувалася: "Ірина, чергова на мосту".
Так ось, вона розповіла, що за цей час меморіал було повністю знищено – службовцями "Гормоста" або громилами з усяких чорносотенних організацій – приблизно 70 разів. Сімдесят разів. І щоразу його відновлювали за найближчі кілька годин.
І ще одна історія, про яку я ніколи не чув.
Виявляється, вертольоти, які щодня вранці і ввечері привозять і відвозять когось на роботу у Кремль (вони завжди літають як мінімум парами, а іноді і по три), летять над річкою, і якраз над мостом розгортаються, заходячи на посадку по той бік стіни. Але разів п'ять або шість вони зависали над мостом і знижувалися на зовсім невелику висоту, ніби подивитися, що там, унизу. І висіли доти, доки потоком повітря від гвинтів не рознесе усе, із чого зроблено меморіал: відра і пляшки з квітами, портрети, листівки, плакати, прапори.
Уперше це сталося у квітні 2015-го, коли виповнилося 40 днів із дня вбивства і зібралося особливо багато народу. Але іноді буває й досі.
Джерело: Serguei Parkhomenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
