+3 Київ
Інструкції та завдання для Агенції оборонних закупівель від НАТО і здорового глузду.
Створити ефективну інфраструктуру оборонних закупівель досить просто. Це саме той випадок, коли не треба вигадувати велосипед – його за нас давно винайшли, випробували й модернізували.
У липні 2024 року за результатами обговорення на засіданні комітету НАТО з питань оборони та безпеки (DSSC) ради Україна – НАТО було ухвалено рекомендації для розбудови інфраструктури закупівель і посилення Агенції оборонних закупівель (АОЗ). Партнери за нас консолідували найкращий міжнародний досвід і перетворили його на мануал. Завдання перед урядовцями стоїть елементарне – беріть і робіть.
Рекомендації НАТО дуже детальні й об'ємні, але є кілька, які прямо стосуються АОЗ:
1. Централізація оборонних закупівель. Посилити спроможність нещодавно створених АОЗ (відповідальна за закупівлі летального озброєння) та Державного оператора тилу (закупівлі нелетального озброєння). Утриматися від подальших змін у цій площині під час війни, щоб уникнути розладів і зберегти підтримку громадськості для реформ.
2. Розробити інтегровану рамку оборонного планування. Вона має узгоджувати середньо- й довгострокові плани з урахуванням виробничих процесів, логістичних та юридичних аспектів. Ця рамка має включати національні стратегічні цілі, сумісність обладнання, структуру сил, операційні вимоги, стратегічні проєкти та програми, а також бюджетне управління. Це база для оборонного планування держави.
3. Створення стратегії оборонної промисловості. Ми не станемо конкурентоспроможним та інноваційним партнером НАТО в оборонній промисловості, поки не маємо стратегії й візії, не розуміємо майбутніх оборонних потреб, не знаємо власних промислових спроможностей, не вдосконалюємо законодавчих і регуляторних рамок.
4. Покращити й уточнити розподіл відповідальності між різними міністерствами, які відповідають за політику оборонних закупівель. Зараз це Мінекономіки, Міноборони та Мінстратегпром. Їхніх ролей чітко не окреслено, це вносить хаос, ускладнює парламентський контроль і підзвітність, порушує принципи прозорості. Так вважають у НАТО, але я б додав сюди ж незалежність АОЗ від Міноборони.
Зараз управління агенцією фактично здійснюється заступником міністра оборони Дмитром Кліменковим, у той час, як Марина Безрукова виконує функцію номінального керівника. Це в принципі перекреслює всі спроби навести лад у закупівлях, адже по факту нічого не змінилося – Міноборони як займалося всім процесом, так і займається. Навіщо ми тоді взагалі створили АОЗ, набрали штат і платимо йому зарплату?
Кожен день неефективності оборонних закупівель коштує нам втрачених можливостей на фронті, життя і здоров'я воїнів, територій. Зволікання тут дорівнює злочину. Потрібно братися за роботу, бо за нас її ніхто не зробить. По-перше, рекомендації Україні, затверджені на саміті НАТО у Вашингтоні, мають стати для урядовців настільною книгою. Ми зобов'язані виконати взяті на себе зобов'язання, зокрема щодо закупівель. Без цього наша північноатлантична інтеграція так і залишиться блакитною мрією.
Окрім цього, ще "на вчора" необхідно було зробити аудит усіх контрактів: перевірити стан їхнього виконання, авансування й графіки виконання (укладений контракт не гарантує його виконання), наявність дебіторської заборгованості. Скасувати або перепрацювати абсолютно недолугий наказ про чорні списки іноземних постачальників зброї, який грубо порушує головне правило ринку – конкуренцію. Замість нього впровадити цифрові рішення для закупівель. Представити плани розвитку АОЗ і структури Міноборони, що відповідають за закупівлі озброєння. Сформувати для кожного відомства наглядові ради – незалежні, компетентні, прозорі. Опрацювати єдину систему закупівель для Міноборони, а краще – усього сектору оборони та безпеки.
До задач "на завтра" я б відніс довгострокове планування й фінансування закупівель, упровадження механізму управління ланцюгами постачання. Необхідно створити єдину незаангажовану агенцію, що забезпечить закупівлі всього сектору безпеки та оборони. Дати їй відповідні повноваження і гроші – дозволити інвестувати зароблені кошти у виробництво, змінити бюджетне законодавство, щоб наприкінці року кошти не поверталися до бюджету, а могли бути використані за державними контрактами в наступному. Залучити до техінспекцій і загалом до роботи в агенції досвідчених військових. Звести Міноборони й виробників озброєння на спільному майданчику RND та інновацій.
І ще додам. Закон України "Про оборонні закупівлі" гарантує рівність і конкуренцію в закупівлях, без жодних чорних списків. Щоб ввести такі списки, спершу варто було б внести зміни до закону, чого не зробили. Схожа ситуація з постановою Кабміну від 11 листопада 2022 року №1275.
Інший варіант – видати наказ міністра оборони, погоджений Мін'юстом і Державною регуляторною службою (ДРС), але це займає до двох місяців. Якщо це зробили, чому тримають у таємниці?
У нас є креативні розробники, інженерно-інноваційний потенціал, величезний запит на озброєння. Є партнери, які допомагають, навчають і підтримують. Бракує чи то бажання, чи то компетенцій поставити закупівельний процес на рейки. І про це потрібно кричати, допоки Міноборони та АОЗ зрештою не візьмуться до справи.
Джерело: "ГОРДОН"
