Втрати російських окупантів
915 230

ОСОБОВИЙ СКЛАД

10 496

ТАНКИ

370

ЛІТАКИ

335

ГЕЛІКОПТЕРИ

Віктор Андрусів
ВІКТОР АНДРУСІВ

Український блогер, політичний аналітик

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Під натиском Трампа система розгубилася. Але в найближчі місяці почне збиратися докупи і давати серйозну відповідь

Що відбувається? Якщо ви не дивилися фільм "Учень" про Трампа, то я вам прямо дуже рекомендую. У цьому фільмі озвучені три його правила:

1. Світ – це безлад. Атакуй, атакуй, атакуй.

2. Нічого не визнавай і все заперечуй.

3. Ніколи не визнавай поразок.

Власне, зараз саме це десь і відбувається. Він атакує по великій кількості фронтів і не дає перепочити. Суть цієї стратегії полягає в тому, що він дивиться, де "провалиться", і на цьому сконцентрується. Насправді в реальній практичній площині успіхи досить скромні й будуть ще скромніші. Під його потужним натиском "система" як усередині США, так і зовні розгубилася. Але в найближчі місяці це все почне збиратися докупи й давати Трампу серйозну відповідь. Зрештою, ось є свіжі приклади про Мексику й Канаду. Трамп дістав шашку наголо, а по факту досягнув тільки збільшення військ на кордоні проти мігрантів. Європа довго запрягає, але надійно їде.

Щодо ситуації навколо України. Усе відбувається так, як я і прогнозував у грудні. Трамп надавить на Зеленського і Путіна, щоб організувати переговори. Але на цих переговорах немає пропозиції, яка може влаштувати сторони. Згадайте, я писав, що до літа 2025 року він навіть зустріч на рівні якихось представників досягне. Але станом на зараз залишаються абсолютно нерозв'язувані питання, на які не піде ні Україна, ні Росія. Для нас – це питання безпекових гарантій у вигляді НАТО, ядерної зброї або чогось іншого. Для Путіна – це демілітаризація, усунення загрози й визнання завоювань. Де тут поле для компромісу сьогодні – я не бачу від слова "зовсім".

Попри те, що "атака Трампа" викликає серйозну розгубленість і в наших головах насправді паралельно відбувається епохальна річ: обговорення наших ресурсів. Епохальність полягає в тому, що торгівля між Україною і США коливалася в рамках $1,5–2 млрд. Це практично нуль, повний мізер. Україна в економічному плані для американців була набагато далі, ніж Африка. І ось уперше в них з'явився економічний інтерес, а, як відомо, саме економічні інтереси рухають американську зовнішню політику. Не можна отримати від США якісь гарантії, допоки самі американці не будуть бачити цієї вигоди. Зараз я не хочу обговорювати деталі угоди, але сам факт, повірте, епохальний.

Джерело: Політика Андрусіва / Telegram

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати